ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПОЛОНІЗМІВ: ЕФЕКТИВНІ ПІДХОДИ В МЕТОДИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.334031Ключові слова:
полонізми, лексична сполучуваність, міжкультурна комунікація, технології викладання, граматичні особливості полонізмівАнотація
У статті окреслено сучасні методики, що пропонують різноманітні інструменти та підходи для ефективного засвоєння таких лексичних одиниць, як полонізми; значення вивчення полонізмів для розуміння національної культури. Зазначено інноваційні технології вивчення полонізмів у ЗВО та закладах фахової передвищої освіти, зокрема вивчення мови як відображення історії, формування національної ідентичності, розвитку міжкультурної комунікації. Аналіз полонізмів уможливив простежити історичні зв'язки між українською та польською культурами, взаємовплив мов і традицій; зауважено, що їх вивчення сприятиме усвідомленню власної мовної та культурної самобутності, розумінню її витоків та еволюції, а знання полонізмів полегшать спілкування між українцями та поляками, сприятимуть взаєморозумінню та толерантності. Дослідження довело, чому важливим є вивчення цих лексичних одиниць необхідно розпочинати в старшій школі, бо це дозволить учням краще зрозуміти історію та культуру українського народу, його тісні зв'язки з Польщею. Вивчення полонізмів також сприятиме збагаченню словникового запасу учнів/здобувачів, розвитку їхньої мовної компетентності та критичного мислення. Уживання полонізмів збагатить художню мову, зробить її різноманітнішою та експресивнішою.
Посилання
Антонюк, Л. А. (2022). Професійна компетентність педагога – передумова якісної освіти. Розвиток педагогічної майстерності майбутнього педагога в умовах освітніх трансформацій: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (13 травня 2022 р.) / Глухівський НПУ ім. О. Довженка. Глухів, с. 15–17.
Павлушенко, О. А. (1999). Запозичення і засвоєння одиниць екзотичної лексики. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, № 1, 6–10.
Damborský, J.(1874). Wyrazy obce w języku polskim (próba klasyfikacji). Poradnik językowy, № 7, 341–355.
Rytter, G. (1969). O asymilacji samogłosek nosowych ę i ą w wyrazach zapożyczonych przez język rosyjski z polskiego. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Łódzkiego. Nauki Humanistyczno-Społeczne. Seria 1, T. 64, 105–115.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).