СУЧАСНИЙ УРОК ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ: ІНТЕГРАЦІЯ ЧИТАЦЬКИХ СТРАТЕГІЙ І ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.334024Ключові слова:
здобувач початкової освіти, педагогічна технологія, початкова школа, урок літературного читання, читацька компетентність, читацька стратегіяАнотація
У статті досліджено проблему організації сучасного уроку літературного читання в початковій школі з позиції інтеграції читацьких стратегій і педагогічних технологій, що відповідає вимогам Концепції «Нова українська школа» та сучасним викликам освітнього середовища НУШ. Підкреслено, що в умовах переорієнтації освіти на компетентнісний підхід і розвиток критичного мислення особливої актуальності набуває формування гнучкої читацької компетентності здобувачів початкової освіти, що охоплює не лише технічні навички читання, а й розуміння, інтерпретацію та оцінювання текстів різних типів. Визначено, що пріоритетним є створення умов для формування як навичок розуміння тексту, так і читацького самоствердження, рефлексії, творчого висловлення власної думки на основі прочитаного.
Здійснено огляд сучасних наукових джерел, у яких розкрито сутність читацьких стратегій як засобу опрацювання тексту, а також педагогічних технологій, які сприяють активному залученню учнів до процесу читання. Проаналізовано і систематизовано шість груп педагогічних технологій, що ефективно реалізуються в початковій школі: особистісно орієнтовані, компетентнісно орієнтовані, проблемні, інтерактивні, цифрові та ігрові. Показано, як кожна з цих груп впливає на розвиток читацької активності, мислення, мовлення та емоційного інтелекту здобувачів початкової освіти, а також сприяє формуванню навичок самостійного навчання й ефективної комунікації. Особливу увагу приділено взаємозв’язку між читацькою стратегією та педагогічною технологією та з’ясовано, що стратегія учня часто є результатом педагогічного впливу, реалізованого через відповідну технологію навчання. Визначено, що впровадження читацьких стратегій і сучасних педагогічних технологій на уроках читання в початковій школі надає змогу створити ефективну, діяльнісно орієнтовану модель уроку, яка відповідає віковим особливостям здобувачів початкової освіти та сучасним освітнім запитам.
Посилання
Богданець-Білоскаленко,Н. & Шумейко, Ю. (2020). Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках української мови і літературного читання в початковій школі. Сучасні технології початкової освіти: реалії та перспективи, 2, 30–32. Узято з https://surl.lu/hbccvb.
Вашуленко, О. В. (2020). Сучасний урок літературного читання: компетентнісно орієнтовані цілі і структура. Початкова освіта: історія, проблеми, перспективи: матеріали III Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (м. Ніжин, 23 жовтня 2020 року), 30–32. Ніжин, Україна. Узято з https://lib.iitta.gov.ua/722417/.
Вашуленко, О. В. (2023). Технології формування у молодших школярів умінь досліджувати науково-художній текст. Актуальні проблеми педагогічної освіти: новації, досвід та перспективи: збірник тез доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (м. Запоріжжя, 20 квітня 2023 року), 45–46. Запоріжжя, Україна. Узято з https://lib.iitta.gov.ua/735226/.
Вірста, С. Є. (2020). Формування читацької компетентності молодших школярів при вивченні монографічних тем на уроках літературного читання у початковій школі. Молодий вчений, 4(80), 641–646. doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-4-80-133
Кабінет Міністрів України (2018, лютий 21). Про затвердження Державного стандарту початкової освіти. № 87. Узято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF#Text.
Кабінет Міністрів України (2023, березень 3). Про схвалення Стратегії розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія» та затвердження операційного плану її реалізації на 2023–2025 роки. № 190-р. Узято з https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-stratehii-rozvytku-chytannia-na-period-do-2032-roku-chytannia-iak-zhyttieva-s190-30323.
Кроуфорд, А., Саул, В., Метьюз, С., & Макінстер, Д. (2006). Технології розвитку критичного мислення учнів. Київ: Видавництво «Плеяди».
Мартиненко, В. О. (2019). Формування у молодших школярів прийомів смислового читання у контексті реалізації окремих читацьких стратегій. Проблема читання в сучасному інформаційному суспільстві: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 12 вересня 2019 року), 96–99. Київ, Україна. Узято з https://core.ac.uk/download/pdf/237410193.pdf.
Мартиненко, В. О. (2022). Читацькі стратегії і практики як чинник формування прогностичних умінь молодших школярів. Acta Pаedagogiсa Volynienses, 2, 85–94. Узято з http://journals.vnu.volyn.ua/index.php/pedagogy/article/view/553.
МОН. (2022). Навчальні програми для 1–4 класів. Узято з https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/navchalni-programi-dlya-1-4-klasiv
Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи (2016). Узято з https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf.
Пометун, Л. В. & Пироженко, О. І. (2004). Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник. Київ: Видавництво А.С.К. Узято зhttps://pedagogika.ucoz.ua/knygy/Suchasnyj_urok.pdf
Рубан, А. (2022). Дидактичні ігри на уроках літератури. International Scientific Discussion: Problems, Tasks and Prospects: Proceedings of the5thInternational Scientific and Practical Conference (Brighton, September 19–20, 2022), 25(125), 20–26. Brighton, Great Britain. DOI: https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.09.2022.003.
Савченко, О. Я. (2020). Система міжпредметних завдань на уроках літературного читання: методичний посібник. Київ: КОНВІ ПРІНТ. Узято з https://undip.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/posibnyk_savchenko_pereverstano_.pdf.
Суржук, Т. (2016). Вивчення та попередження помилок у читанні молодших школярів. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки: Серія «Педагогічні науки», 1 (303), 2, 59–65. Узято з https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/9656/1/12.PDF.
Фурман, О. Ф. (2021). Формування емоційного інтелекту учнів початкової школи засобом літературного читання. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 77(2), 69–73. doi: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.77-2.13.
Шкварок, Г. (2012). Дидактичні ігри на уроках читання. Узято з https://surli.cc/ywmyua
Baddeley, H. (2022). 15 Effective Reading Strategies for Kids. Retrieved from https://www.twinkl.com/blog/15-effective-reading-strategies-for-kids
Crawford, А., Saul, W., Mathews, S. R., & Makinster, J. (2005). Teaching and learning strategies. For the thinking classroom. New York: The International Debate Education Association.
Fletcher, J. (2020). Reading Strategies for Elementary Students. Retrieved from https://educationtothecore.com/reading-strategies-for-elementary-students/.
The Reading Framework (2023, July). London: Department for Education. Retrieved from https://assets.publishing.service.gov.uk/media/664f600c05e5fe28788fc437/The_reading_framework_.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
