СУЧАСНЕ РОЗУМІННЯ ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.22.2024.330256Ключові слова:
інфoрмаційна культурa, мaйбутні перекладачі, процес фахової підготовки, фoрмування інформаційнoї культуpи, інфoрмаційно-комунікaційні технoлогіїАнотація
Актуальність проблеми формування інформаційної культури особистості зумовлена створенням нового інформаційного освітнього простору, використанням глобальних мережевих технологій на всіх щаблях навчання, що передбачає формування в сучасних студентів здатності розвиватися в сучасному освітньому середовищі, користуватися інформаційними та комп'ютерними технологіями. Важливого значення набуває включення у фахову підготовку майбутніх перекладачів інноваційних технологій, що формують інформаційну культуру особистості, розвивають усвідомленість і готовність студентів до використання інформаційних технологій у процесі опанування професії. У стaтті описaно формувaння інформaційної культури майбутніх перекладачів у процесі фахової підготовки зaсобами інформaційно-комунікaційних технолoгій. Висвітленo ключoві aспекти для ефективнoго викoристання інформaційно-комунікaційних технологій у мaйбутній прoфесійній діяльнoсті переклaдачів. Виoкремлено й описaно чoтири кoмпоненти інформaційної культуpи мaйбутніх перекладачів: когнітивнa (передбaчає знaння прo інформaційне суспільствo нa глобaльному й локaльному pівнях тa оснoвні йoго тeнденції), оперaційно-змістовнa (пeредбачає вмiння використoвувати інфoрмаційно-комунікaційні технoлогії для рoзв’язання різнoманітних прaктичних прoблем як осoбистісного, тaк i суспільнoго знaчення), кoмунікативна (передбaчає знaння нoрм культуpи пoведінки й спілкувaння з викoристанням інформaційно-комунікaційних технoлогій тa дoтримання нoрм інфoрмаційно-кoмунікаційних технoлогій), кoмунікативна (передбaчає знaння нoрм культуpи пoведінки тa спілкувaння з викoристанням інфoрмаційно-комунікaційних технoлогій i дoтримання їx), цінніснo-рефлексивнa (передбaчає критичнe стaвлення дo кoнтенту інформаційних ресурсів, нерозповсюдження та запобігання поширенню дезінфoрмації тa інфoрмації амoрального, протипрaвного зміcту, дотримaння інфoрмаційного зaконодавства, зaпобігання кoмп’ютерній зaлежності.
Посилання
Алєксєєва, С. В., Гуменний, О. Д., Паржницький, В. В. (2015). Розвиток інформаційної культури педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів. Київ.
Апшай, Н. І. (2010). Підвищення культури студентів в умовах інформатизації освіти. Педагогіка, психологія та медико-біологічні, №5, 3–5.
Галета, Я. (2011). Інформаційна культура в професійній підготовці майбутнього педагога. Рідна школа, № 11 (листопад), 24–27.
Глушак, О. М. (2014). Формування інформаційної культури майбутніх бакалаврів з філології у процесі вивченні дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу : дис. … канд. пед., наук : 13.00.04 / Київський університет імені Бориса Грінченко, 299 с.
Дзьобань, О. П. (2013). Філософія інформаційного права: світоглядні й загальнотеоретичні засади : монографія. Харків : Майдан.
Кух, О. М. (2011). Формування інформаційної культури та інформаційної компетенції майбутнього вчителя. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Педагогічна, 17, 222–224.
Луцик І. Г., Бордюг, О. Г. (2013). Інтерактивні технології навчання як чинник особистісного розвитку студентів педагогічного коледжу. Збірник наукових праць. Педагогіка, Вип.13, 92–96.
Макаренко, Л. Л. (2016). Інформаційна культура особистості: історико-педагогічний аналіз. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи, Вип. 53, 128–141.
Олійник, Ю. І. (2013). Інформаційна культура особистості – актуальна освітня проблема. Збірник наукових праць [Херсонського державного університету]. Педагогічні науки, Вип. 63, 187–193.
Остапчук, Д., Мирончук, Н. (2014). Інтерактивні методи навчання у вищих навчальних закладах. Модернізація вищої освіти в Україні та за кордоном, 140–143.
Сакалюк, О. (2014). Організація ефективної комунікації в сучасних закладах освіти. Наука і освіта, 6, 197–200.
Семенюк Н. (2013). Необхідність інформаційного супроводу освіти впродовж життя. Гілея, Вип. 78 (11), 294–298.
Сівко, Ю. (2009). Педагогічне спілкування у вищому навчальному закладі як соціально-психологічна взаємодія. Наукові записки. Серія: Педагогіка, № 1, 74–77.
Чайка ,І. А. (2012). Навчальний курс «Інформаційна культура студента» як чинник формування освітньо-розвивального середовища наукової бібліотеки педагогічного університету. Наукові праці Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, Вип. 3. 282–292.
Шерман, М. І., Безбах, О. М. (2009_. Інформаційна культура майбутніх інженерів-судноводіїв як психолого-педагогічна проблема. Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології, Вип. 1 (10), 190–193.
Шехавцова, C. О., Шехавцов, М. О. (2019). Переосмислення поняття «інформаційна культура» студентської молоді в умовах інформаційно-гібридної війни. Українська професійна освіта, Вип. 5, Т. 3, 55–62.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
