КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ СТАНДАРТІВ ТА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі розвитку комунікативної компетентності особистості. Наразі через активний розвиток цифрових технологій важливого значення набувають цифрові форми комунікації, отже видозмінюються зміст та структура поняття комунікативної компетентності. Саме тому на часі переосмислення змісту поняття «комунікативна компетентність», усвідомлення його нових компонентів, переформатування наявних складників, що вимагає аналізу нових освітніх та професійних стандартів, прийнятих в останні роки в Україні, сучасних наукових розвідок з метою обґрунтування й осмислення сучасного контексту, що й становить мету даної статті.

Проаналізовано низку вітчизняних та іноземних документів (Державний стандарт початкової освіти (2018), Державний стандарт базової середньої освіти (2020), професійні стандарти «Викладач закладу вищої освіти» (2024), «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024), Європейську довідкову рамку ключових компетентностей для навчання впродовж життя (2018 р.), Європейську рамку особистісної, соціальної та навчальної ключової компетентності (2020) та ін.) з метою визначення нових підходів до тлумачення ключового поняття. Аналіз наукових розвідок вітчизняних та зарубіжних вчених створив науково-теоретичне підґрунтя для усвідомлення сутності комунікативної компетентності й дозволив з’ясувати, що цей педагогічний феномен вивчався багатьма авторами, в останні десятиліття був предметом численних дисертаційних робіт, монографічних досліджень, теоретичних та емпіричних наукових розвідок тощо. Власне тлумачення поняття «комунікативна компетентність» надано фахівцями психолого-педагогічних наук, соціології, культурології тощо. Зроблено висновок, що існують різні підходи до визначення змісту цього поняття. Переважна більшість науковців визначає його як сукупність знань, умінь та навичок, які забезпечують ефективне спілкування; або як здатність встановлювати і підтримувати контакти з іншими людьми; або як набір комунікативних здібностей в системі внутрішніх ресурсів особистості. Відзначимо, що загальним чинником, що об’єднує всі тлумачення комунікативної компетентності є спілкування, тобто міжособистісна діяльність суб’єктів комунікативних дій.