ВИМІРЮВАННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ НА ЗАНЯТТЯХ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.22.2024.320155Ключові слова:
міжкультурна компетенція, методи оцінювання, стратегії реалізації, методи навчання, опитування, спостереження, кейс-стаді, рольова гра, інтерв’юАнотація
У статті аналізується проблема формування міжкультурної компетентності майбутніх економістів в умовах глобалізації. Значущість володіння англійською мовою як основним засобом комунікації в міжнародному бізнес-середовищі дає підставу обирати цей предмет як ефективне середовище для формування міжкультурної компетентності майбутніх економістів. У сучасних умовах економісти постійно взаємодіють з міжнародними партнерами, що вимагає не лише знання професійної термінології, але й глибокого розуміння культурних контекстів, норм і цінностей різних країн. Основною метою дослідження є оцінка рівня сформованості міжкультурної компетентності у студентів під час занять з англійської мови та вплив отриманих результатів на подальший розвиток навичок міжкультурної компетентності. У дослідженні використовуються різноманітні методи вимірювання, зокрема анкетування, тестування, спостереження, кейс-стаді, рольові ігри та ведення щоденників рефлексії. Висновки свідчать про позитивний вплив інтерактивних методів навчання на розвиток міжкультурної компетентності, що є критично важливим для успішної професійної діяльності економістів у міжнародному контексті.
Посилання
Атрощенко, Т. О. (2016). Теоретичні основи процесу формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців: зарубіжний досвід. Науковий вісник Ужгородського університету. серія: «Педагогіка. Соціальна робота», Вип. 2 (39), 11–14.
Лилик, М. В. (2023). Підходи до формування міжкультурної компетентності фахівців публічного управління. Демократичне врядування, № 2(32), 137–147. https://doi.org/10.23939/dg2023.02.137
Пришляк, О. Ю. (2019). Формування міжкультурної компетентності студентів у закладах вищої освіти. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VII (84), Issue 207, 35–38.
Резунова, О. С. (2021). Міжкультурна компетентність як необхідна складова професійної компетентності сучасного фахівця. Журнал «Науковий огляд», 1(73), 28–40.
Рембач, О. О. (2017). Формування міжкультурної компетентності майбутніх правознавців у процесі іншомовної підготовки. Університетські наукові записки, № 63, 387–400.
Томашевська, І. (2023). Формування міжкультурної компетентності: проблеми використання інноваційних методів навчання. Acta Paedagogica Volynienses, 6, 19–23. https://doi.org/10.32782/apv/2023.6.3
Філіппова, І. Ю. (2024). Формування та розвиток міжкультурної компетенції як важливе завдання університетської освіти. INFORUM. URL: https://www.inforum.in.ua/conferences/12/8/56
Шуляко, І. М., Зінченко, О. А., Колодіна, Л. С. (2024). Дослідження важливості та методів формування міжкультурної компетентності у майбутніх перекладачів для успішної комунікації. Журнал «Наукові інновації та передові технології», 2(30), 1448–1458.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).