СТРУКТУРА ГОТОВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ – МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-ХОРМЕЙСТЕРІВ – ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ІМПРОВІЗАЦІЇ

Автор(и)

  • Володимир Смиренський

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.22.2024.320096

Ключові слова:

структура, структурні компоненти, готовність, педагог-хормейстер, педагогічна імпровізація

Анотація

У статті докладно розглядається сутність синтезу структурних компонентів підготовки майбутніх педагогів-хормейстерів до педагогічної імпровізації. Визначено, що педагогічними умовами формування у майбутніх хорових диригентів готовності до педагогічної імпровізації є: мотиваційне забезпечення підготовки здобувачів освіти; опанування теоретичних знань і процесуальної сутності педагогічної імпровізації; формування комплексу імпровізаційних умінь і навичок, що загалом забезпечує ефективність інтуїтивного пошуку оперативного прийняття педагогічного рішення, адекватного несподіваній ситуації вокально-хорової комунікації та спрямованого на коригування її мети, змісту, методичних прийомів. Педагогічні умови активно впливають на мотиваційний, змістово-процесуальний і конструктивний компоненти професійної готовності майбутніх педагогів-хормейстерів до педагогічної імпровізації, створюючи можливість розробки структури їх підготовки.

Мета мотиваційного компонента – сформувати у майбутніх хорових диригентів комплекс мотивацій щодо готовності до педагогічної імпровізації. Відповідно до мети основні завдання передбачають: обґрунтування ролі мотиваційного компонента у формуванні готовності до педагогічної імпровізації; виявлення складу реально існуючих мотивів навчально-музичної діяльності педагогів; створення і впровадження в практику вокально-хорового навчання і виховання комплексу мотиваційного забезпечення готовності до педагогічної імпровізації.

Змістово-процесуальний компонент має на меті забезпечити формування у майбутніх педагогів-хормейстерів означеного компонента готовності до педагогічної імпровізації. Основне завдання полягає у визначенні змісту, об’єму, структури навчального матеріалу, опанування якого дасть змогу реалізувати мету. Мета і завдання змістово-процесуального компонента структури професійної підготовки до педагогічної імпровізації визначили його зміст, який складається з двох взаємопов’язаних частин теоретичних і процесуальних знань майбутніх педагогів-хормейстерів.

Конструктивний компонент має на меті сформувати у здобувачів освіти – майбутніх хорових диригентів – готовність до педагогічної імпровізації. Основними завданнями цього компонента є: формування конструктивного компонента, який сприятиме становленню мотиваційного і змістово-процесуального компонентів; розробка комплексу специфічних педагогічних дій, які формують у майбутніх педагогів-хормейстерів готовність до педагогічної імпровізації. Визначення мотиваційного, змістово-процесуального і конструктивного компонентів у структурі професійної підготовки майбутніх педагогів-хормейстерів до педагогічної імпровізації природно випливає із специфіки музичного заняття та є об’єктивною умовою реалізації освітньо-професійних програм з підготовки хормейстерів.

Посилання

Гончаренко, С. У. (1997).Український педагогічний словник. Київ: Либідь.

Мілорадова, Н. Е., Пашко, Н. О. (2021). Особливості психологічної готовності у професійній діяльності. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка». Серія «Психологія». Серія «Медицина», №5 (5), 792–802.

Моляко, В. О. (1989). Психологічна готовність до творчої праці. Київ: Знання.

Смиренський, В. М. (2017). Педагогічна імпровізація вчителя музики як важливий компонент його професіоналізму. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 5(1), 265–273.

Смиренський, В. М. (2018). Стереотипне та імпровізаційне в педагогічній діяльності. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 7, 150–168.

Смиренський, В. М. (2000). Формування у майбутніх учителів музики готовності до педагогічної імпровізації. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: збірник наукових праць. Вип. 4. Київ: НПУ.

Толмачова, І. М., Майстерна, О. Ю. (2017). Дефініція «педагогічна імпровізація» в контексті вдосконалення підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Збірник наукових праць «Педагогічні науки», Том 2, № 78, 186–189.

Юцевич, Ю. Є. (1996). Педагогічні умови формування та розвитку співацького голосу. Проблеми естетичного виховання учнівської молоді, Вип. 1, 80–86.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-24

Як цитувати

Смиренський, В. (2024). СТРУКТУРА ГОТОВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ – МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-ХОРМЕЙСТЕРІВ – ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ІМПРОВІЗАЦІЇ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (22), 167–177. https://doi.org/10.31865/2414-9292.22.2024.320096

Номер

Розділ

Статті