СТРУКТУРА ГОТОВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ – МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-ХОРМЕЙСТЕРІВ – ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ІМПРОВІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.22.2024.320096Ключові слова:
структура, структурні компоненти, готовність, педагог-хормейстер, педагогічна імпровізаціяАнотація
У статті докладно розглядається сутність синтезу структурних компонентів підготовки майбутніх педагогів-хормейстерів до педагогічної імпровізації. Визначено, що педагогічними умовами формування у майбутніх хорових диригентів готовності до педагогічної імпровізації є: мотиваційне забезпечення підготовки здобувачів освіти; опанування теоретичних знань і процесуальної сутності педагогічної імпровізації; формування комплексу імпровізаційних умінь і навичок, що загалом забезпечує ефективність інтуїтивного пошуку оперативного прийняття педагогічного рішення, адекватного несподіваній ситуації вокально-хорової комунікації та спрямованого на коригування її мети, змісту, методичних прийомів. Педагогічні умови активно впливають на мотиваційний, змістово-процесуальний і конструктивний компоненти професійної готовності майбутніх педагогів-хормейстерів до педагогічної імпровізації, створюючи можливість розробки структури їх підготовки.
Мета мотиваційного компонента – сформувати у майбутніх хорових диригентів комплекс мотивацій щодо готовності до педагогічної імпровізації. Відповідно до мети основні завдання передбачають: обґрунтування ролі мотиваційного компонента у формуванні готовності до педагогічної імпровізації; виявлення складу реально існуючих мотивів навчально-музичної діяльності педагогів; створення і впровадження в практику вокально-хорового навчання і виховання комплексу мотиваційного забезпечення готовності до педагогічної імпровізації.
Змістово-процесуальний компонент має на меті забезпечити формування у майбутніх педагогів-хормейстерів означеного компонента готовності до педагогічної імпровізації. Основне завдання полягає у визначенні змісту, об’єму, структури навчального матеріалу, опанування якого дасть змогу реалізувати мету. Мета і завдання змістово-процесуального компонента структури професійної підготовки до педагогічної імпровізації визначили його зміст, який складається з двох взаємопов’язаних частин теоретичних і процесуальних знань майбутніх педагогів-хормейстерів.
Конструктивний компонент має на меті сформувати у здобувачів освіти – майбутніх хорових диригентів – готовність до педагогічної імпровізації. Основними завданнями цього компонента є: формування конструктивного компонента, який сприятиме становленню мотиваційного і змістово-процесуального компонентів; розробка комплексу специфічних педагогічних дій, які формують у майбутніх педагогів-хормейстерів готовність до педагогічної імпровізації. Визначення мотиваційного, змістово-процесуального і конструктивного компонентів у структурі професійної підготовки майбутніх педагогів-хормейстерів до педагогічної імпровізації природно випливає із специфіки музичного заняття та є об’єктивною умовою реалізації освітньо-професійних програм з підготовки хормейстерів.
Посилання
Гончаренко, С. У. (1997).Український педагогічний словник. Київ: Либідь.
Мілорадова, Н. Е., Пашко, Н. О. (2021). Особливості психологічної готовності у професійній діяльності. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка». Серія «Психологія». Серія «Медицина», №5 (5), 792–802.
Моляко, В. О. (1989). Психологічна готовність до творчої праці. Київ: Знання.
Смиренський, В. М. (2017). Педагогічна імпровізація вчителя музики як важливий компонент його професіоналізму. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 5(1), 265–273.
Смиренський, В. М. (2018). Стереотипне та імпровізаційне в педагогічній діяльності. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 7, 150–168.
Смиренський, В. М. (2000). Формування у майбутніх учителів музики готовності до педагогічної імпровізації. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: збірник наукових праць. Вип. 4. Київ: НПУ.
Толмачова, І. М., Майстерна, О. Ю. (2017). Дефініція «педагогічна імпровізація» в контексті вдосконалення підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Збірник наукових праць «Педагогічні науки», Том 2, № 78, 186–189.
Юцевич, Ю. Є. (1996). Педагогічні умови формування та розвитку співацького голосу. Проблеми естетичного виховання учнівської молоді, Вип. 1, 80–86.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).