ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ В МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ І ПСИХОЛОГІВ В УКРАЇНІ (ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ)
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.22.2024.320062Ключові слова:
правова культура, правосвідомість, підготовка педагогів, компетенції психологів, форми реалізації, виховна роботаАнотація
Представлена стаття актуалізує проблему формування правової культури та свідомості майбутніх педагогів і психологів, що зумовлено ускладненням сучасного суспільства. Проблема формування правової культури сьогодні привертає значну увагу як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. У дослідженні висвітлено основні аспекти, що привертають увагу сучасних дослідників. Це питанням впливу правової освіти на майбутніх педагогів і психологів, аналіз основних методичних підходів до формування правової культури студентів ВНЗ. Основною метою даного дослідження є теоретико-методологічний аналіз існуючої системи виховної роботи з формування правової культури майбутніх педагогів і психологів України. Авторами проаналізовано сучасні погляди на проблему формування правової культури та свідомості майбутніх педагогів і психологів, визначено низку концептуальних підходів, які створили основу для подальшого розвитку та формування правової компетентності та культури у майбутніх спеціалістів. галузі освіти та соціальної роботи. У дослідженні запропоновано основні компоненти ефективного формування правової культури майбутніх педагогів і психологів.
Посилання
Андрусишин, Б. І. (2013). Новітні методики викладання у правничій школі як засіб вдосконалення правової освіти. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 18 : Економіка і право, Вип. 22, 104–115.
Гетьман, А. П., Герасіна, Л. М., Данильян, О. Г. та ін. (2013). Правове виховання у сучасній Україні. За заг.ред. В.Я. Тація, А.П. Гетьмана, О.Г. Данильяна. Харків: Право.
Городиський, М. І. (2007). Педагогічні умови забезпечення змісту правової освіти майбутнього вчителя. Київ : КНТ.
Єрмакова, І. П. (2011). Модель підготовки майбутнього вчителя суспільствознавчих дисциплін до використання дослідницької технології у професійній діяльності. Наукові праці. Серія : Педагогіка, Т. 173, Вип. 161, 32–37.
Іваній, О. М. (2012). Структурно-змістова модель формування правової компетентності майбутнього вчителя у навчально-виховному процесі університету: автореф. дис. на здобуття канд.пед. наук: спец. 13.00.04 – «Теорія і методика професійної освіти». Харків.
Овчарук, О. В. (2009). Компетентнісний підхід в освіті:Загальноєвропейські підходи. Інформаційні технології і засоби навчання, №5 (13). URL: http://www.ime.edu-ua.net/em.html.
Указ Президента України № 992/2001 від 18.10.01 року «Про Національну програму правової освіти населення». Освіта в Україні та за кордоном. URL: http://osvita.ua/legislation/other/2719.
Олійничук, Р. (2006). Проблеми формування правової свідомості та правової культури в українському суспільстві. Юридичний Журнал, №2.
Шоробура, І., Шишко, В. (2017). Теоретико-методологічні засади правової освіти майбутнього педагога. Педагогічний дискурс, Вип. 23, 190–194.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
