ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.22.2024.320053Ключові слова:
літературна освіта, початкова школа, методика навчання літературного читання, періодизація, здобувачі вищої освіти, фахова підготовкаАнотація
У статті досліджено проблему розвитку методики навчання літературного читання в Україні. З’ясовано, що актуальність постійного розвитку й перегляду теоретичних та практичних засад методики навчання літературного читання є беззаперечною як з огляду на важливість якісного формування основ читацької компетентності здобувачів початкової освіти, так і з урахуванням мінливих умов організації освітнього процесу в початковій школі. Визначено, що від початку ХХІ ст. літературна освіта зазнає змін у державних стандартах щодо реалізації в межах інтегрованої чи окремої навчальної дисципліни, змістово-структурного наповнення, назви предмета тощо. Акцентовано увагу на тому, що вкрай вагомим для майбутнього педагога початкової школи, який у своєму професійному становленні має опанувати теоретичний та практичний базис методики навчання літературного читання, є знання і розуміння сутності сучасних тенденцій розвитку цієї науки, що неможливо без цілісного бачення всієї історії її розвитку, без усвідомлення питомих національних підвалин, сформованих упродовж століть її неоднозначної генези.
Визначено, що в науковому просторі наявна незначна кількість теоретичних праць, сфокусованих на загальній періодизації історії розвитку методики навчання літературного читання в Україні, хоча ця проблема дотично досліджувалася в межах історії розвитку національної освіти загалом і літературної освіти та початкової освіти зокрема. Метою статті визначено розробити загальну періодизацію процесу розвитку історії методики навчання літературного читання в початковій школі України та узагальнити зміст і здобутки кожного етапу, що використовуються в сучасній системі літературної освіти здобувачів початкової освіти.
З’ясовано, що в наявних періодизаціях загального розвитку української освітньої системи здебільшого описують до 7–8 етапів, крім того, учені одностайні в періодизації давніх часів, виокремлюючи прадавню добу, часи Київської Русі, козаччину, однак дещо по-різному поділяють подальший розвиток. У статті на основі узагальнення наявних періодизацій загального історичного поступу вітчизняної освіти та розвитку методики навчання української літератури виокремлено шість основних періодів становлення й розвитку методики навчання літературного читання в Україні: 1) період зародження методичної думки (VIII–середина ХІV ст.); 2) гуманістичний період (середина ХІV–ХVІ ст.); 3) духовно-просвітницький період (XVI–кінець XVIII ст.); 4) період системного наукового розвитку (кінець ХVІІІ–ХІХ ст.); 5) період розвитку та занепаду (початок ХХ ст. – 90 рр. ХХ ст.); 6) період національного відродження (кінець ХХ–початок ХХІ ст.). Зроблено висновок, що знання теоретико-методичних підвалин кожного періоду розвитку методики навчання літературного читання озброїть фахівця початкової освіти необхідним арсеналом прийомів, методів і технологій для покращення й оптимізації освітнього процесу на уроках літературного читання в початковій школі.
Посилання
Бичко, Г. (2023). Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. Український центр оцінювання якості освіти. Київ. Узято з https://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/PISA-2022_Naczionalnyj-zvit_povnyj.pdf.
Богданець-Білоскаленко, Н. І. (2014). Проблема формування особистості у змісті підручників з читання для початкової школи (50-ті роки ХІХ ст. – 50-ті роки ХХ ст.). Київ: НВФ Славутич-Дельфін. Узято з https://core.ac.uk/download/pdf/185263166.pdf.
Верховна Рада України. (2011, квітень 16). Про затвердження Концепції літературної освіти. № 58. Узято з https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0058736-11#Text.
Верховна Рада України. (2016, лютий 24). Про схвалення Концепції державної політики щодо розвитку національної видавничої справи та популяризації читання на період до 2020 р. № 111-р. Узято з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2016-%D1%80.
Державний стандарт початкової освіти (2018). Узято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF.
Драч, О. О. (2002). Розвиток початкової освіти в Україні (1861–1917 рр.). (Автореф. дис. канд. іст. наук). Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди, Харків.
Кабінет Міністрів України. (2016, березень 23). Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України». № 219. Узято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/219-2016-%D1%80#Text.
Кабінет Міністрів України. (2023, березень 3). Про схвалення Стратегії розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія» та затвердження операційного плану її реалізації на 2023–2025 роки. № 190-р. Узято з https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-stratehii-rozvytku-chytannia-na-period-do-2032-roku-chytannia-iak-zhyttieva-s190-30323.
Мазорчук, М. (2019). Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. Український центр оцінювання якості освіти. Київ: УЦОЯО. Узято з https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/PISA_2018_Report_UKR.pdf.
Медвідь, Л. А. (2003). Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні. Київ: Вікар.
Підлужна, Г. В. & Марущак, О. М. (2019). Становлення та розвиток методики читання в українській початковій школі (ХІХ–середина ХХ століття). Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 66(1), 13–19. doi: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2019.66-1.3.
Савченко, О. Я. (2016). Процес підручникотворення з читання (літературного читання) в умовах державного суверенітету України. Проблеми сучасного підручника, 17, 419–433. Узято з https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/384/392.
Ситченко, А. (2013). З історії методики української літератури. Українська література, 10, 6–10. Узято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ulvzsh_2013_10_4.
Сірополко, С. (2001). Історія освіти на Україні. Київ: Наукова думка.
Сухомлинська, О. В. (2002). Періодизація педагогічної думки в Україні: кроки до нового виміру. Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992–2002, 1, 37–54.
Шугай, Я. М. (2019). Розвиток початкової освіти у вітчизняній педагогічній теорії і практиці (1932–1958 рр.). (Дис. канд. пед. наук). Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль.
Яценко, Т. О. (2016). Тенденції розвитку методики навчання української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах (друга половина ХХ – початок ХХІ століття): монографія. Київ: Педагогічна думка. Узято з https://undip.org.ua/wp-content/uploads/2021/08/monografiya-2016.pdf.
eKidz.eu. Читайте безпечно та розвивайте мовні навички. Узято з https://ekidz.eu/uk-uk.
The Reading Framework (2023, July). London: Department for Education. Retrieved from https://assets.publishing.service.gov.uk/media/664f600c05e5fe28788fc437/The_reading_framework_.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).