РОЗВИТОК МЕДІАГРАМОТНОСТІ ПЕДАГОГІВ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.22.2024.320013Ключові слова:
медіаграмотність, медіаосвіта, педагоги дошкільної освіти, вчителі початкових класів, професійний розвиток, цифровізація освіти, медіакомпетентністьАнотація
У статті досліджено теоретичні аспекти розвитку медіаграмотності педагогів дошкільної та початкової освіти в умовах цифровізації освітнього простору. Обґрунтовано актуальність проблеми, зумовлену інтенсивним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, зростанням впливу медіа на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, необхідністю формування нових компетентностей педагогів відповідно до вимог Нової української школи та державної освітньої політики. На основі аналізу наукової літератури розкрито сутність поняття медіаграмотності педагога та визначено її структурні компоненти. Теоретично обґрунтовано методологічні підходи до розвитку медіаграмотності педагогів: компетентнісний, системний та особистісно орієнтований, а також принципи безперервності, інтеграції та рефлексивності.
У дослідженні здійснено порівняльний аналіз особливостей медіаосвіти педагогів дошкільної та початкової ланки освіти, виявлено спільні характеристики (базові компетентності, професійні завдання, методичні аспекти) та відмінності, зумовлені специфікою роботи з різними віковими групами дітей та особливостями організації освітнього процесу. Визначено професійні компетентності у сфері медіаграмотності, специфічні для кожної з груп педагогів. Схарактеризовано основні напрями розвитку медіаграмотності педагогів через систему формальної (інституційні форми навчання), неформальної (гнучкі форми професійного розвитку) та інформальної (щоденна професійна діяльність) освіти. Розкрито особливості реалізації кожного напряму, форми та методи навчання, умови забезпечення ефективності професійного розвитку педагогів у сфері медіаосвіти.
Визначено сучасні тенденції та перспективні підходи до формування медіаграмотності педагогів, які включають створення персоналізованих траєкторій професійного розвитку, використання змішаного навчання, впровадження менторських програм, розвиток професійних навчальних спільнот. Обґрунтовано необхідність забезпечення належного методичного супроводу всіх напрямів розвитку медіаграмотності через розробку навчально-методичних матеріалів, створення цифрових освітніх ресурсів та формування банку успішних практик.
Посилання
Бабакіна, О., Шуртигіна, В., & Бабельчук, О. (2024). Медіаграмотність педагога в умовах розвитку цифрових технологій. Наука і техніка сьогодні, 7 (35), 265–276. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2024-7(35)-265-276
Волошенюк, О. В., Ганик, О. В., Голощапова, В. В., Дегтярьова, Г. А. (2018). Медіаграмотність у початковій школі : посібник для вчителя. Київ : ЦВП, АУП.
Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) (2016). За ред. Л. А. Найдьонової, М. М. Слюсаревського. Київ.
Онкович, Г. (2008). Медіаосвіта як інтелектуально-комунікативна мережа. Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: всеукр. наук.-практ. журнал «Директор школи, ліцею, гімназії». Київ: Вид-во «Генезис»,165−177.
Buckingham, D. (2019). The Media Education Manifesto. Cambridge, UK: Polity Press.
Frau-Meigs, D., Velez, I., & Michel, J.-F. (2017). Public Policies in Media and Information Literacy in Europe: Cross-Country Comparisons. London, UK: Routledge.
Hobbs, R. (2021). Media Literacy in Action: Questioning the Media. Thousand Oaks, CA: SAGE Publications.
Livingstone, S., & Blum-Ross, A. (2020). Parenting for a Digital Future: How Hopes and Fears about Technology Shape Children’s Lives. Oxford, UK: Oxford University Press.
Tyner, K. (2017). Literacy in a Digital World: Teaching and Learning in the Age of Information. New York, NY: Routledge.
Winterhoff-Spurk, P. (2013). Medienpsychologie: Ein Lehrbuch (2nd ed.). Wiesbaden, Germany: Springer VS.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).