ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ МЕДІАОСВІТИ В ЗВО АНГЛОМОВНИХ КРАЇН АМЕРИКИ ТА ЄВРОПИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.22.2024.320008Ключові слова:
медіаосвіта, медіаграмотність, медіакультура, періодизація, англомовні країни Америки та Європи, ключові тенденціїАнотація
Стаття присвячена актуальній проблемі становлення й розвитку медіаосвіти в закладах освіти англомовних країн Америки та Європи. З’ясовано, що медіа-освіта пов’язана з усіма видами медіа, до якої відносять сукупність інформаційно-комунікативних засобів, з якими взаємодіє у навчанні, професійній діяльності та повсякденному житті кожна людина: друковані (газети, журнали), аудіальні засоби (радіо, звукозаписи) та екранні або аудіовізуальні засоби (кіно, телебачення, відео, мультимедіа, Інтернет тощо); визначено сутнісні характеристики медіаосвіти, з’ясовано, що метою медіаосвіти є формування медіаграмотності та медіакультури особистості. Для реалізації мети використано комплекс методів: пошуково-бібліографічний метод та метод теоретичного узагальнення для визначення стану розроблення проблеми розвитку медіаосвіти англомовних країн Америки та Європи, виявлення провідних теоретичних підходів; хронологічно-системний метод та метод ретроспективного аналізу для вивчення передумов, виокремлення етапів становлення досліджуваного явища; описово-аналітичний та порівняльно-зіставний методи для визначення загальних та специфічних тенденцій розвитку медіаосвіти англомовних країн Америки та Європи.
Ґрунтовний аналіз теоретичних і прикладних наукових розвідок медіаосвітніх процесів в англомовних країнах Америки та Європи дозволив виокремити й схарактеризувати три ключові періоди у формуванні й розвитку медіаосвіти та медіаграмотності англомовних країн: 40-60-ті роки ХХ ст. - період зародження та становлення медіаосвіти англомовних країн Америки та Європи; 70-90-ті роки ХХ ст. (остання чверть століття) - розвиток медіаосвіти та її інтеграція в систему середньої та вищої ланок освіти; від початку ХХІ століття – сучасний період розвитку медіаосвіти в англомовних країнах.
У контексті вивчення досвіду медіатеоретиків і практиків англомовних країн обґрунтовано необхідність застосування позитивного медіадосвіду для розв’язання проблем впровадження медіаосвіти в Україні.
Посилання
Биндас, О. М. (2023). Сутність медіаосвітніх моделей провідних країн Європи. Імідж сучасного педагога, 3(198), 11–15. DOI: 10.33272/2522-9729-2021-3(198)-11-15
Головченко, Г. О. (2021). Тенденції розвитку медіаосвіти в США і Канаді. (Дис. д-ра пед. наук). Київ, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих ім. І. Зязюна.
Ішутіна, О. Є. (2022). Європейський контекст упровадження медіаосвіти. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», 1(50). 113115. DOI: 10.24144/2524-0609.2022.50.113-115.
Макух-Федоркова, І. (2017). Медіа-освіта як інноваційний напрям освітньої політики Канади. Історико-політичні проблеми сучасного світу: Збірник наукових статей, 3536, 6073. URL: https://mhpi.chnu.edu.ua/index.php/issues/article/download/76/58/116
Приходькіна, Н. О. (2021). Тенденції розвитку медіаосвіти учнів у закладах загальної середньої освіти розвинених англомовних країн. (Дис. д-ра пед. наук). Київ: НАПН України, Інститут педагогіки.
Dornan, C. (2019). How to Navigate an Information Media Environment Awash in Manipulation, Falsehood, Hysteria, Vitriol, Hyper-Partisan Deceit and Pernicious Algorithms. The Canadian Commission for UNESCO’s IdeaLab.
European Parliament. (2008). European Parliament Resolution of 16 December 2008 on media literacy in a digital world (2008/2129 (INI)). URL: http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+P6-TA-2008-0598+0+DOC+XML+V0//EN
Garner, S. D. (2006). High-level Colloquium on Information Literacy and Lifelong Learning [Report]. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000144820
McLuhan, М. (1964). Understanding Media: The extensions of man. Canada: McGraw-Hill.
MediaSmarts. (n.d.). Canada’s Centre for Digital Media Literacy. URL: http://mediasmarts.ca
UNESCO. (2004). The Prague declaration. Towards an information literate society. URL: https://www5.austlii.edu.au/au/journals/inCiteALIA/2004/17.pdf
UNESCO. (2007). Paris Agenda or 12 Recommendations for Media Education. URL: http://www.ifap.ru/pr/2007/070625ba.pdf.
UNESCO. (2011). Fez declaration on media and information literacy. URL: http://www.unesco.org/new/fileadmin/MULTIMEDIA/HQ/CI/CI/pdf/news/Fez%20Declaration.pdf
UNESCO. (2013). Media and Information Literacy: Policy and Strategy Guidelines. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000225606.
UNESCO. (2014). Paris Declaration on Media and Information Literacy in the Digital Era. URL: http://www.unesco.org/new/en/communication-and-information/resources/news-and-in-focus-articles/in-focus-articles/2014/paris-declaration-on-media-and-information-literacy-adopted/
UNESCO. Five Laws of Media and Information Literacy. URL: https://www.unesco.org/en/media-information-literacy/five-laws
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).