СУТНІСТЬ І СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО СТИЛЮ ПОВЕДІНКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.21.2024.307990Ключові слова:
здоров’язбережувальний стиль поведінки, майбутні фахівці з фізичної культури, структурні компоненти, професійна підготовкаАнотація
У статті здійснено аналіз наявного теоретичного матеріалу стосовно сутності здоров’язбережувального стилю поведінки майбутніх фахівців з фізичної культури, який розуміємо як інтегративну систему способів і прийомів, які спрямовані на підтримку та збереження здоров’я та формування валеологічних знань, мотиваційно-ціннісних орієнтацій, фізичної культури, соціально-духовних цінностей, світоглядних установок та передбачають самотворювальну активність, по відношенню до себе і до вихованців в практичній підтримці фізичної, психологічної та духовної безпеки особистості.
У результаті аналізу наукових розвідок в структурі здоров’язбережувального стилю поведінки майбутніх фахівців з фізичної культури виокремлено три взаємопов’язані компоненти: аксіологічний, когнітивний та результативний.
Доведено, що професійна підготовка майбутніх фахівців з фізичної культури є цілісним педагогічним процесом, під час якого відбувається становлення особистості, розвиток загальної та професійної культури, формуються професійна компетентність та здоров’язбережувальний стиль поведінки.
Посилання
Korthagen Fred, A.J., Kessels Jos, P. A. M. (1999). Linking theory and practice : changing the pedagogy of teacher education. Educational Researcher, 28, 4
Безкопильний, О. О. (2020). Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі: теорія та методика : монографія. Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького.
Берегова, Г. Д. (2013). Ціннісні орієнтації у новому світогляді сучасної особистості. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 4, 3–8.
Бех, І. (2012). Духовні цінності як надбання особистості. Рідна школа, 1/2, 9–12.
Гончаренко, С. (1997). Український педагогічний словник. Київ : Либідь.
Гончарук, О. М. (2018). Формування здоров’язбережувального стилю поведінки студентів аграрних закладів вищої освіти : дис. …к. пед. наук. Київ.
Джуринський, П. Б. (2012). Динаміка формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності за змістовим компонентом. Наукові записки Кіровоград. держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки, 112, 163–173.
Драгнєв, Ю. В. (2008). Формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації процесу навчання: автореф. дис. …канд. пед. наук. Луганськ.
Дручик, В. Д. (2017). Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до впровадження здоров’язбережувальних технологій у старшій школі : дис. … канд. пед. наук. Київ.
Жара, Г. І. (2009). Підготовка майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв’язків шкільних природничих курсів: автореф. дис... канд. пед. наук. Чернігів.
Зенченков, І. П. (2011). Формування духовних цінностей майбутнього фахівця з основ здоров’я в процесі професійної підготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук. Луганськ.
Киричук, О. Б. (1986). Виховання в учнів інтересу до навчання. Київ : «Знання».
Костюк, Г. С. (1989). Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. Київ.
Кочерга, Є. В. (2021). Розвиток здоров’язбережувальної компетентності вчителів хімії в закладах післядипломної освіти : дис….к. пед.. н. філос. Київ.
Матвієнко, Ю. С. Самоконтроль як складова розвитку особистості студента URL : https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/664056e1-01cc-44bd-b31f-e7de7324c6df/content (дата звернення 26.03.2024).
Матвійчук, О. (2020). Cуть поняття «здоров’яорієнтований світогляд», структура та функції. Молодь і ринок, №6–7 (185–186), 163–167.
Мирошник, О. (2011). Педагогічна рефлексія як чинник вияву творчого потенціалу особистості вчителя. Естетика і етика педагогічної дії, Вип. 2, 47–57.
Москальова, Л. Д. (2011). Теоретико-методичні засади виховання у майбутніх учителів морально-етичної культури : автореф. дис. …д-ра пед. наук. Київ.
Пакушина, Л. (2009). Валеологічні знання та вміння у системі професійної підготовки соціальних педагогів в умовах вищого навчального закладу. ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV, Вип. 25. Ч. 4, 215–221
Педагогіка: теорія та історія (1995). В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. Київ : Вища школа.
Поперечна, Л. Ю. (2012). Комунікативні здібності вчителя як одна з важливих складових його професіограми. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2012_1_14 (дата звернення 26.03.2024).
Словник української мови в 20 т. (2010). / гол. наук. ред. В. М. Русанівський. Київ : Наукова думка, Т. 1 (А – Б).
Шапаренко, Х. А. (2019). Особистісне самовдосконалення майбутніх педагогів дошкільної освіти : дис. …д-ра пед..наук. Харків.
Шеян, М. О. (2021). Педагогічні умови розвитку здоровʼязбережувальної компетентності вчителів основної школи у системі післядипломної педагогічної освіти : дис….д-ра філос. Хмельницький-Львів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
