ФАКТОРИ-ВПЛИВИ НА ПРОЦЕСИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ВИКЛАДАЧА ЯК СКЛАДОВА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.21.2024.307981Ключові слова:
імідж, навчально-виховний процес, викладач, андрагогіка, сприйняття, емпатія, психологічний вік, конгруентність, фактор-впливАнотація
Аналіз процесів формування іміджевих стратегій педагога і факторів, що впливають на систему формування цих стратегій – існуючого соціокультурного середовища навчально-виховних закладів, психологічних і соціальних особливостей є одним з актуальних завдань сучасної педагогічної науки. Побудова адекватного іміджу педагога сприяє гармонізації навчально-виховного процесу, але для його побудови слід враховувати фактори, які впливають на заклади освіти і всі прояви навчально-виховної діяльності загалом. Для дослідження цих процесів авторами статті були проаналізовані з педагогічних позицій фактори-впливи, що існують і функціонують довкола навчально-виховних процесів взагалі і побудови іміджевих стратегій педагога зокрема. Існуючі формувальні фактори-впливи навчально-виховного процесу і їх функціонування при формуванні і здійсненні іміджевих стратегій є метою статті. Формування розуміння місця факторів-впливів, як супутніх до навчально-виховного процесу, але таких, що здійснюють на нього безпосередній вплив в системі сучасної освіти і механізму формування стратегій викладання, а також усвідомлене розуміння і врахування них має розглядатися сучасною практикуючою педагогічною спільнотою як існуючий супутній вплив, нехтування особливостями якого може значно сповільнити чи навіть унеможливити проведення продуктивного навчально-виховного процесу.
Посилання
Бакаленко, О. А. (2019). Особливості сприйняття часу дітьми різного віку : теоретичний аналіз. Теорія і практика сучасної психології, 6, Т. 2, 15–20. DOI: https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.6-2.3
Бучма, В. В. (2019). Роль особистісних цінностей вчителів у становленні діалогічного спілкування з учнями підліткового віку. Аксіогенез обдарованої особистості: стратегії емпіричного дослідження : тези доповідей VIІІ науково-практичного семінару. Київ, С. 13–14. URL: http://lib.iitta.gov.ua/view/divisions/lpo/
Гаркавенко, Н. В. & Доскач, С. С. (2023). Конгруентність як розуміння емоційного стану особистості у процесі спілкування. Габітус : психологія особистості, 45, 121–127. URL: https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6972
Донець, І. М., Григоренко, А. С., Волошина, О. В. & Штепа, К. В. (2020). Діалогізація педагогічної взаємодії як умова розвитку професійної спрямованості студентів медичного вузу. Актуальні проблеми сучасної медицини, Т. 20, 2 (70), 221–226. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.20.2.221
Євтушенко, Г. В., Бабошко, А. І. & Бушля, Д. І. (2016). Імідж сучасного викладача: сутність та особливості формування. Вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, 11, 630–634.
Мельниченко, О. В. (2020). Андрагогічні принципи освіти дорослих та забезпечення якості неперервної педагогічної освіти. Педагогічна освіта : Теорія і практика. Психологія. Педагогіка, 33, 24–30. DOI: https://doi.org/10.28925/2311-2409.2020.33.3
Міщенко, М. (2021). Досвід застосування методики дослідження психологічного віку в Україні : вплив психологічного віку на соціально-політичні орієнтації. Разумков центр, Соціологія, URL: https://razumkov.org.ua/statti/dosvid-zastosuvannia-metodyky-doslidzhennia-psykhologichnogo-viku-v-ukraini-vplyv-psykhologichnogo-viku-na-sotsialnopolitychni-oriientatsii
Овсюк, Д. Р. & Рибалко, Л. С. (2024). Стимулювання інноваційної діяльності викладача вищої школи. Імідж сучасного педагога, 1(214), 31–36. DOI: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2024-1(214)-31-36.
Олексенко, В. П. (2015). Формування професійного іміджу сучасного вчителя. Проблеми освіти, 84, 258–263.
Пасько, І. (2024). Проблеми і потреби молодих вчителів : чому молодь покидає професію (докладна аналітика). Нова українська школа, URL: https://nus.org.ua/articles/problemy-j-potreby-molodyh-uchyteliv-chomu-molod-pokydaye-profesiyu-dokladna-analityka/
Про затвердження професійного стандарту на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти» : наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 23.03.2021 № 610. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/pto/standarty/2021/03/25/Standart%20na%20hrupu%20profesiy_Vykladachi%20zakladiv%20vyshchoyi%20osvity_25.03.pdf
Толочко, С. В. (2020). Викладач-інноватор як організатор учіннєвої діяльності в умовах студентоцентрованого навчання. Наукові записки. Педагогічні науки, 189, 79–84.
Уйсімбаєва, Н. В. (2015). Розвиток самосвідомості майбутнього вчителя як передумова ефективності його самовдосконалення. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(30), Issue: 59, 58–61.
Учитель, І. Б., Сурякова, М. В. & Батраченко, І. Б. (2021). Вікова та педагогічна психологія : Навч. посібник [електронне видання] : Дніпро : Середняк Т. К. URL: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4470
Чекстере, Ю. А. (2021). Емпатія як складова педагогічної культури педагога. Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, URL: https://core.ac.uk/download/pdf/84274362.pdf
Knowles, M. S. (1984). Andragogy in Action. Applying Modern Principles of Adult Learning. San-Francisco: Jossey-Bass, 144 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).