МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.21.2024.307965Ключові слова:
цифрова культура, підготовка вчителів початкової школи, інноваційні методи, метод цифрової візуалізації, CLIL, TPACK, метод е-портфоліоАнотація
У статті розглянуто проблему оновлення методів, що використовуються в підготовці майбутніх вчителів загалом та зокрема для формування їхньої цифрової культури. Необхідність таких змін викликана процесами цифрової трансформації суспільства, а також кризовими явищами, такими як Covid-19 та повномасштабна війна в Україні. Питання цифровізації освіти, запровадження цифрових технологій в освітній процес на різних ступенях та рівнях освіти є предметом дослідження вітчизняних (Н. Бахмат, В. Биков, Л. Гаврілов Л. Карташова, В. Кухаренко Н. Морзе та інші) та іноземних науковців (A. Bates, М. Brown, Y. Punie та інші). Метою статті є теоретичний аналіз наукової літератури, присвяченої питанням цифровізації процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, визначення інноваційних методів формування цифрової культури майбутніх учителів початкової школи та шляхів їхнього впровадження. У статті розглянуто широкий спектр методів формування цифрової культури, а саме загальнодидактичні методи (проєктні, проблемно-пошукові, інтерактивні, творчі) та специфічні методи (цифрової візуалізації, CLIL, TPACK, метод електронного портфоліо). Особливу увагу приділено специфічним методам, оскільки вони вирізняються своєю інноваційністю та релевантністю. Метод цифрової візуалізації передбачає широке використання цифрової наочності, реалізованої засобами цифрового контенту. CLIL є методом предметно-мовного інтегрованого навчання, який демонструє сучасний підхід до інтеграції іноземної мови та контенту інших предметних знань. Іноземна мова відіграє важливу роль у формуванні цифрової культури майбутніх учителів, оскільки більшість цифрового контенту, що розповсюджується через мережу Інтернет, є англомовною. TPACK метод передбачає набуття технологічно-предметно-педагогічних знань, який реалізується шляхом впровадження триєдиної знаннєвої моделі, що включає предметні знання, загальнопедагогічні знання та технологічні знання. Метод е-портфоліо має на меті створення набору матеріалів, що демонструє вміння вчителя вирішувати завдання своєї професійної діяльності, обирати стратегію і тактику професійної поведінки та призначений для оцінки рівня професіоналізму фахівця. Авторка висновує, що запровадження вищеокреслених методів у процес підготовки майбутніх учителів початкової школи сприятиме ефективному формуванню їхньої цифрової культури та підтримувати високу якість освіти.
Посилання
Бабич, О. & Семеніхіна, О. (2014). До питання про співвідношення понять наочність і візуалізація. Фізико-математична освіта, 2(3), 47–53.
Бахмат, Н. В. (2014). Моделювання портфоліо педагога: навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А.
Житєньова, Н. В. (2017). Електронне портфоліо як інструмент самопрезентації майбутнього фахівця. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету, 3, 212–219. Узято з https://openedu.kubg.edu.ua/journal/index.php/openedu/article/view/85/118
Лютвієва, Я. П. & Полежаєва, О. В. (2022). Цифрове навчання: ключові терміни та поняття. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи, 87, 57–62. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2022.87.12
Мартиненко, C. & Хоружа, Л. (2010). Методи навчання та їх класифікація. Початкова освіта. Методичний порадник, 6(42), 28–32. Узято з https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/4582/
Ніколаєв, Є., Рій, І. & Шемелинець, I. (2023). Вища освіта в Україні: зміни через війну: аналітичний звіт. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка.
Gavaldon, G. & McGarr, O. (2019). Exploring pre-service teachers’ future intentions to use technology through the use of comics. Teaching and Teacher Educatio, 83, 99–109. https://doi.org/10.1016/j.tate.2019.04.004
Hofer, M. & Grandgenett, N. (2012). TPACK Development in Teacher Education. Journal of Research on Technology in Education, 45, 83–106. https://doi.org/10.1080/15391523.2012.10782598
McDougald, J. S. (2018). CLIL across the curriculum, benefits that go beyond the classroom. Latin American Journal of Content & Language Integrated Learning, 11(1), 9–18. https://doi.org/10.5294/laclil.2018.11.1
Mishra, P. & Koehler, M. J. (2006). Technological Pedagogical Content Knowledge: A framework for teacher knowledge. Teachers College Record, 108(6), 1017–1054. https://doi.org/10.1111/j.1467-9620.2006.00684.X
Pierson, M. E. (2001). Technology Integration Practice as a Function of Pedagogical Expertise. Journal of Research on Computing in Education. 33(4), 413–430.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).