ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИКЛАДАННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РЕФОРМУВАННЯ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.21.2024.307964Ключові слова:
цифрове мистецтво, цифрове образотворче мистецтво, освітні ресурси цифрової доби, цифрова арт-педагогікаАнотація
Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної мистецької освіти, яка наразі оновлюється разом із іншими освітніми галузями через інтенсивну цифровізацію та глобалізацію. Мова йде про використання цифрових технологій у навчанні образотворчого мистецтва в школі, вивчення його сучасних цифрових форм, залучення цифрових освітніх ресурсів до уроків мистецтва. Зазначено, що цифрові технології змінили структуру образотворчого мистецтва й окреслили нові перспективи створення візуального художнього образу цифровими засобами. Окреслено різновиди цифрового образотворчого мистецтва: цифрова комп’ютерна графіка, цифровий комп’ютерний живопис та цифрова комп’ютерна скульптура, в яких за допомогою комп’ютерних технологій відтворюються матеріали, прийоми і техніки, характерні для традиційних форм мистецтва. Вказано, що наразі набувають поширення такі форми образотворчого мистецтва, як цифровий Matte Painting, Kitbashing, VJ-інг, відеоінсталяція, в яких використовуються інтегровані засоби художньої виразності із залученням відео, віртуальної та доповненої реальності, штучного інтелекту тощо.
Виникнення й розповсюдження нових цифрових форм образотворчого мистецтва призводить до необхідності перебудови методик викладання цього мистецтва на всіх освітніх рівнях, починаючи від початкової школи. Проаналізовано значну кількість освітніх ресурсів цифрової доби: е-підручники з інтегрованого курсу «Мистецтво» для початкової школи; освітні чат-боти та чат-уроки; інтерактивні 3D-сцени; навчально-ігрові цифрові офлайн-засоби для використання на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі. Рекомендовано також залучати здобувачів до відвідування музеїв, обладнаних сучасною технікою, онлайн-музеїв, а також музеїв цифрового мистецтва, що значно розширить горизонти творчої діяльності учнів та дозволить їм долучитись до нових мистецьких жанрів цифрової доби.
Посилання
Lopes, D. M. (2010). A Philosophy of Computer Art. Routledge.
Ozdemir, D. (2022). A conceptual framework on the relationship of digital technology and art. International Journal on Social and Education Sciences (IJonSES), 4(1), 121-134. https://doi.org/10.46328/ijonses.313.
Thomson-Jones, K. & Shelby, M. (2023). The Philosophy of Digital Art. The Stanford Encyclopedia of Philosophy / Edward N. Zalta & Uri Nodelman (eds.). https://plato.stanford.edu/archives/win2023/entries/digital-art.
Бай, І. (2017). Актуальні питання навчання образотворчого мистецтва в початкових класах. Освітній простір України, 9(9), 159-162. https://doi.org/10.15330/esu.9.159-162.
Блудов, А. (2023). Особливості формування процесу викладання цифрового живопису. Збірник наукових праць «Українська академія мистецтва», 33, 106114. https://doi.org/10.32782/2411-3034-2023-33-13.
Демченко, І. І., Пічкур, М. О. & Близнюк, Т. О. (2009). Творчий розвиток учнів початкової школи засобами образотворчого мистецтва: монографія. Київ: Оміда.
Державний стандарт початкової освіти : постанова КМ України від 21.02.2018 р. № 87. (2018). https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti.
Ілійчук, Л. (2020). Електронний підручник як інноваційний засіб навчання. Освітні обрії, 1(50), 6165. http://lib.pnu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/11741/1/4076-96-8645-1-10-20200729.pdf.
Ковальов, О. (2019). Образотворче мистецтво в школі 17 класи: навчальний посібник. Суми: Університецька книга.
Комаровська, О. А. & Просіна, О. В. (2020). Мистецька освіта: вектори реформування. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 2 (1), 16. https://visnyk.naps.gov.ua/index.php/journal/article/download/45/77.
Концепція сучасної мистецької школи. 09.08.2018 № 686. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1004-18?lang=uk#Text.
Красовська, О. О. (2020). Образотворче мистецтво з методикою викладання у початковій школі: навчально-методичний посібник. Рівне: Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука. https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/bitstream/123456789/3477/1.pdf.
Малицька, О. В. (2016). Образотворче мистецтво з методикою навчання : навч.-мет. посіб. Бердянськ.
Масол, Л., Гайдамака, О. & Колотило, О. (2020). Мистецтво. 3 клас. Електронний додаток. Київ: Генеза. https://geneza.ua/product/989.
Масол, Л. М. (2019). Навчально-методичний посібник «Нова українська школа : методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 1–2 класах на засадах компетентнісного підходу. Київ : Генеза.
Масол, Л. М. (2020). Навчально-методичний посібник «Нова українська школа : методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 3–4 класах на засадах компетентнісного підходу. Київ : Генеза.
Нова українська школа : Концептуальні засади реформування середньої освіти від 27 жовтня 2016 р. http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html.
Пилипчук, О., Шендрик, І., & Полубок, А. (2023). Можливості сучасних комп’ютерних технологій з використанням штучного інтелекту у створенні об’єктів образотворчого мистецтва. Містобудування та територіальне планування, 84, 251–262. https://doi.org/10.32347/2076-815x.2023.84.251-262.
Пічкур, М. О., Сотська, Г. І., Демченко, І. І., Король, А. М., & Гордаш, А. М. (2020). Митець інформаційного покоління: академічна і цифрова парадигма образотворчої підготовки у вищій школі. Інформаційні технології і засоби навчання, 79 (5), 296–312. https://doi.org/10.33407/itlt.v79i5.2927.
Положення про електронний підручник. 02.05.2018 р. № 440. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0621-18
Рубля, Т. Є., Щеглова, Т. Л., Мед, І. Л., & Феник, І. Б. (2018). Мистецтво. Електронний підручник інтегрованого курсу для 1 класу закладів загальної середньої освіти. Харків: Ranok. https://www.mozaweb.com/uk/course.php?cmd=single_book&bid=UA-RNK-44290&list=toc; https://api.izzi.digital/preview/page/276839
Сєрих, Л. В. (2021). Техніки образотворчого (візуального мистецтва): мистецтво НУШ. Суми: КЗ СОІППО. http://ir.soippo.edu.ua/handle/123456789/345.
Совгира, Т. І. (2020). Цифрові технології в сучасному візуальному мистецтві. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», 42, 65–71. https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207634
Храмова-Баранова, О. Л. (2023). Цифровий живопис: становлення та перспективи. Культура і сучасність : альманах, 1, 49–55.
Цугорка, О. (2015). Образотворче мистецтво і можливості новітніх технологій. Культура і сучасність, 2, 111118. https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2015.146974.
Шевнюк, О. Л. (2015). Взаємодія творчих та методичних інновацій як концептуальна основа системи підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Мистецтво та освіта, 3 (77), 811.
Шевнюк, О. Л. (2019). Зміст магістерської підготовки вчителів образотворчого мистецтва в умовах євроінтеграційних процесів (скандинавський досвід). Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 176, 4347. https://cusu.edu.ua/images/download-files/naukovi-zapysky/176/nz_176-43-47.pdf.
Шевнюк, О. Л. (2021). Структура дидактичних форм навчання студентів образотворчого мистецтва у закладах вищої освіти. Мистецтво та освіта, 2 (100), 1317.
Шевнюк О. Л. (2017). Методика навчання образотворчого мистецтва у вищих навчальних закладах: навч. посіб. Київ: Освіта України.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).