ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ: ШЛЯХИ І ПЕРСПЕКТИВИ

Автор(и)

  • Людмила Цибулько
  • Олексій Білецький
  • Максим Роганов

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.19.2023.285633

Ключові слова:

патріотичне виховання, громадянська позиція, виховні завдання, місцевий матеріал, сімейні цінності, громадянський подвиг

Анотація

У статі проаналізовано основні проблеми формування почуття патріотизму сучасних школярів старших класів. Базуючись на аналізі державних документів в сфері загальної освіти  останніх років («Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки» (2015 р.), «Стратегія національно-патріотичного виховання» (2019 р.), «Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді» (2015 р.) тощо), було визначено основні завдання (освітні, виховні, розвивальні) щодо розвитку системи патріотичного виховання і побудови міцного підґрунтя для формування громадянської позиції школярів.

У статті також підкреслено виховну роль сімейних цінностей та місцевого матеріалу (історія рідного краю, традиції родини та місцевості). З огляду на важливість такого матеріалу, авторами пропонується наповнення відповідним навчальним і виховним змістом такої навчальної дисципліни, як «краєзнавство».

Акцентується увага на виховному значенні для формування чіткої громадянської позиції на приклади подій і вчинків людей, що відбуваються в рамках боротьби Української Держави з російською агресією.

Посилання

Закон України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, №38-39, ст. 380). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text

Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2015-2019 рр., затверджена на колегії МОН України 26 березня 2015 року.

Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах. URL: URL: https://osvita.ua.

Стратегія національно-патріотичного виховання (Указ Президента України від 13 травня 2019 року № 286/2019 року.). URL: https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/natsionalno-patriotichne-vihovannya-ditey-ta–molodi.

Бех, І. Д. (2003). Виховання особистості: У 2 кн. Київ: Либідь, Кн.1: Особистісно- орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади.

Бех, І. Д., Чорна, К. (2009). Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. Львів: Світ виховання.

Ващенко, Г. (1994). Виховний ідеал. Полтава : Полтавський вісник.

Марушій, О. (2001). Шляхи активізації патріотичного виховання в школі. Рідна школа, № 5, 22–24.

Пентій, О., Новосьолова, І. (2015). .Виховання патріотично налаштованої особистості школяра. Вихователь-методист, № 8, 16–21.

Савченко, Л. В. (2000). Патріотичне виховання як важливий чинник формування національної гідності школярів. Вісник Черкаського державного університету ім. Б. Хмельницького. Сер. Педагогічні науки, Вип.18, 77–80.

Сухомлинська, О. В. (2010). Патріотизм як цінність: погляд на історію і сьогодення. Шлях освіти, 186–194. URL: http://www.novadoba.org.ua/data/metod/suhoml.html.

Сухомлинський, В. О. (1976). Вибрані твори. В 5-ти т. Т.1. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. Духовний світ школяра. Методика виховання колективу. – Київ.

Сухорукова, В. М. (2015). Як виховати патріота. Харків: Вид-во «Ранок».

Теоретичні основи педагогіки. (2001). Курс лекцій. Підручник для студентів. Під ред. Вишневського О. Дрогобич: Відродження.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-07

Як цитувати

Цибулько, Л. ., Білецький, О., & Роганов, М. . (2023). ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ: ШЛЯХИ І ПЕРСПЕКТИВИ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (19), 20–29. https://doi.org/10.31865/2414-9292.19.2023.285633

Номер

№ 19 (2023)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).