ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Автор(и)

  • Людмила Гаврілова
  • Аліна Рисюкова

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.19.2023.285582

Ключові слова:

соціально-емоційне навчання, емоційний інтелект, резильєнтність (стійкість), емоційні переконання, здобувачі початкової освіти

Анотація

У статті висвітлено зарубіжний теоретичний і практичний досвід реалізації Міжнародної програми соціально-емоційного (соціального, емоційного та етичного) навчання, актуальність та значущість якої для української педагогіки значно зросла з початком російської воєнної агресії. Дослідження базується на теоретичних методах аналізу, синтезу, узагальнення і класифікації. Авторами проаналізовано значну кількість наукових джерел, виокремлено основні напрями дослідження СЕН (СЕЕН) в європейській та світовій науці (усвідомлення теоретичних аспектів СЕН (СЕЕН); вивчення впливу різних сучасних програм соціально-емоційного навчання на здобувачів освіти, зокрема в початковій освітній ланці; аналіз діагностичного інструментарію та ін.), що дозволяє спрогнозувати можливості використання кращих практик в освіті України.

Посилання

Arias, J., Soto-Carballo, G.J., Pino-Juste, R.M. (2022). Emotional intelligence and academic motivation in primary school students. Psicologia: Reflexão e Crítica, 35 (14). https://doi.org/10.1186/s41155-022-00216-0.

Boon-Falleur, M., Bouguen, A., Charpentier, A., Algan, Y., Huillery, E., Chevallier, C. (2022). Simple questionnaires outperform behavioral tasks to measure socio-emotional skills in students. Scientific reports, 12(1), 111. https://www.nature.com/articles/s41598-021-04046-5.

Carrie R. Giboney Wall. (2021). Relationship over reproach: Fostering resilience by embracing a trauma-informed approach to elementary education. Journal of Aggression, Maltreatment & Trauma, 30 (1). URL : https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/10926771.2020.1737292

Cefai, C., Bartolo, P. A., Cavioni, V., & Downes, P. (2018). Strengthening Social and Emotional Education as a core curricular area across the EU : A review of the international evidence. NESET II analytical report. Luxembourg: Publications Office of the European Union. URL : http://nesetweb.eu/wp-content/uploads/AR3_Full-Report.pdf.

Collaborative for Academic, Social, and Emotional Learning (CASEL) : website https://casel.org/

Ford, B.Q. & Gross, J.J. (2019). Why beliefs about emotion matter: an emotion-regulation perspective. Current Directions in Psychological Science. 28 (1), 74–81. https://doi.org/10.1177/0963721418806697.

Fronda, J. & Dolandolan, P. (2022). Assessment of Social Emotional Learning Among Junior High School Students. SSNR. https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=4080305

Green, L.A., Ferrante, S., Boaz, L.T., Kutash, K., Wheeldon-Reece, B. (2021). Evaluation of the SPARK child mentoring program: A social and emotional learning curriculum for elementary school students. The Journal of Primary Prevention, 42, 5. 531547. https://link.springer.com/article/10.1007/s10935-021-00642-3.

Guo, J., Tang, X., Marsh, H., Parker, P., Basarkod, G. & Salmela-Aro, K. (2022). The roles of social–emotional skills in students’ academic and life success: A multi-informant and multicohort perspective. Journal of Personality and Social Psychology. https://psycnet.apa.org/record/2022-67662-001

Küçükkaragöz, H. & Erdoğan, F. (2017). The analyzing of elementary school students’ social skills and their socialemotional learning levels according to some variables. Journal of Human Sciences, 14, 1, 39-48. https://www.j-humansciences.com/ojs/index.php/IJHS/article/view/4211

Miller-Graff, E.L. (2022). The multidimensional taxonomy of individual resilience. Trauma, Violence, & Abuse, 23, 2. 660675. https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/1524838020967329.

O’Connor, M., O’Reilly, G., Murphy, E., Connaughton, L., Hoctor, E. & McHugh, L. (2021). Resilience mediates the cross-sectional relationship between mindfulness and positive mental health in early adolescence. Journal of Contextual Behavioral Science, 21. 171175. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcbs.2021.07.003.

Satapathy, S., Dang, S., Sagar, R. & Dwivedi, S.N. (2022). Resilience in children and adolescents survived psychologically traumatic life events: a critical review of application of resilience assessment tools for clinical referral and Intervention. Trauma. Violence & Abuse, 23 (1), 288300. https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/1524838020939126

Váradi, J. (2022). A review of the literature on the relationship of music education to the development of socio-emotional learning. SAGE Open, 12(1). https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/21582440211068501

Webber, M. & Waru-Benson, S. (2022). The role of cultural connectedness and ethnic group belonging to the social-emotional wellbeing of diverse students. Indigenising Education and Citizenship. Scandinavian University Press, 294312. https://doi.org/10.18261/9788215053417-2022-

Wikman, C., Allodi, M.W. & Ferrer-Wreder, L.A. (2022). Self-Concept, Prosocial School Behaviors, Well-Being, and Academic Skills in Elementary School Students: A Whole-Child Perspective. Education Sciences, 12(5), 298. URL : https://doi.org/10.3390/educsci12050298

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-07

Як цитувати

Гаврілова, Л. ., & Рисюкова, А. (2023). ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (19), 5–19. https://doi.org/10.31865/2414-9292.19.2023.285582

Номер

№ 19 (2023)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).