АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ХОРЕОГРАФІЧНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЕСТОНІЇ: ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТАНЦЮВАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

Автор(и)

  • Альона Юркова

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.18.2022.272681

Ключові слова:

хореографічне мистецтво, хореографічно-педагогічна освіта, народний естонський танець, естонський балет, заклади хореографічної освіти

Анотація

У статті проаналізовано сучасні наукові дослідження естонських вчених, які працюють у галузі хореографічно-педагогічної освіти, роботи зокрема H. Einasto, A. Sööt, S. Kapper, I. Zajedova, E. Rüütel, A. Arraste, K. Järvela, S. Nemeržitski та ін. Доведено, що наукові дослідження мистецької та хореографічно-педагогічної освіти в Естонії представлені різними аспектами, серед яких: вивчення танцювальних традицій та національної самобутності естонської хореографії; тенденції розвитку сучасної хореографії в контексті соціокультурних проблем сьогодення; розвиток народно-сценічного танцю Естонії через традицію проведення танцювальних фестивалів і свят національної культури. Проаналізовано дослідження в кожному із напрямів. Розглянуто можливості здобуття професійної хореографічної освіти в закладах вищої освіти Естонії: освітні програми з хореографії Талліннського університет (Tallinna Ülikool) та Академії культури Вільянді Тартуського університету (Tartu Ülikooli Viljandi Kultuuriakadeemia). Крім  того, наведено перелік закладів неформальної хореографічної освіти, які спеціалізуються на різних напрямах танцювального мистецтва: Школа керівників народного танцю (Rahvatantsujuhtide kool), Школа танцю та балету «Ванемуйне» (Vanemuise Tantsu ja Balletikooli), Таллінська балетна школа (Tallinna Balletikool), Школа танцю «Естонське танцювальне агентство» (Eesti Tantsuagentuur), Школа танцю «Есперанса» (Esperanza Tantsukool), JJ-Street Dance School, Тартурська академія танцю (Tartu Tantsuakadeemia), Естонська асоціація танцювального навчання за інтересами (Eesti Tantsuhuvihariduse Liit), описано специфіку та напрям розвитку кожного закладу.

Посилання

Arraste A., Järvela K., Zájedová I., Rüütel E. (2009). Rahvatantsuharrastus aguluseestlaste hulgas ja selle roll eestluse säilimisel. Mäetagused, 99 – 102. https://cutt.ly/TCa6uWQ

Arraste A., Zajedova I., Rüütel E. (2011). Rahvatantsuharrastusega seotud kultuuri- ja suurpeod väljaspool Eestit. Mäetagused, 49 – 64. https://cutt.ly/rCa6cKm

Eesti Tantsuagentuur : website (2022). https://tantsuagentuur.ee/

Einasto H. (2016). Eesti balleti rajaja Rahel Olbrei: loometegevus, retseptsioon, pärand. Tallinna Ülikool, 319. https://cutt.ly/zCa0FrZ

Einasto H., Lagle E. (2018). Path dependency in theatre funding:venues and their impact on dance productions in Estonia. Nordic Theatre Studies, 55 – 71. https://cutt.ly/RCa0xqw

Kapper S. (2008). Tantsufolklorismist tänases Eestis. Eesti Kirjandusmuusemi Teaduskirjastus, 24 – 52. https://cutt.ly/DCa6Ulb

Kapper S. (2009). Kuidas uurida eesti rahvatantsu tänapäeval? Teooriatest, meetoditest ja nende rakendamisest Eestis. Mäetagused, 75 – 98. https://cutt.ly/rCa6DCq

Kapper S. (2011). Kujutledes kogukondi: traditsioonist ja improvisatsioonist tänapäeva pärimustantsus. Mäetagused, 7 – 34. https://cutt.ly/NCa4KxX

Kapper S. (2011). Pärimus ja jäljendus. Postkolonialistlik katse mõista rahvatantsu olukorda Eesti NSV-s ja pärast seda. Methis Studia humaniora Estonica, 122 – 136. https://cutt.ly/mCa6ZyE

Kapper S. (2013). Estonian folk dance: terms and concepts in theory and practice. Folklore Estonia, 73 – 96. https://cutt.ly/7Ca61rE

Kapper S. (2013). Muutuv pärimustants: kontseptsioonid ja realisatsioonid Eestis 2008 - 2013. Tallinna Ülikool, 236. https://www.e-varamu.ee/item/JOKU7NUG4WY2DJKJZPETYOJI6FLEIM7N

Kapper S. (2015). Loomulikkuse küsimus. Mäetagused, 27 – 50. https://cutt.ly/XCa66r2

Kapper S. (2016). Missugust omakultuuri hoiame tantsupidudel?. Mäetagused, 35 – 52. https://cutt.ly/CCsqpkz

Kapper S. (2020). Continuity and reinvention: past round dances in present

Estonia. Waltzing through Europe, 317 – 342. https://www.openbookpublishers.com/10.11647/OBP.0174.pdf

Leijen Ä., Sööt A. (2016). Supporting pre-service dance teachers’ reflection

with different reflection procedures. Research in Dance Education, 13. https://cutt.ly/OCsqCLT

Nemerћitski S., Zajedova I. (2015). Rahvatantsu harrastamine ja suurpidudest

osavõtmine: põhjused ja seosed subjektiivse heaoluga. Mäetagused, 55 – 74. https://cutt.ly/XCsq1AX

Rahvatantsujuhtide kool : website (2022). https://rahvakultuur.ee/

Sööt A. (2010). Suunatud sügava refleksiooni roll algaja tantsuõpetaja professionaalses arengus. Tartu Ülikool, 56. https://cutt.ly/bCsq5Ge

Sööt A., Viskus E. (2014). Contemporary Approaches to Dance Pedagogy – the Challenges of the 21st Century. Procedia - social and behavioral sciences, 290 – 299. https://cutt.ly/CCswukl

Tallinna Balletikool : website (2022). https://balletikool.edu.ee/tallinnaballetikool

Tallinna Ülikool : website (2022). https://cutt.ly/MCrhX5z

Tartu Tantsuakadeemia : website (2022). https://tartutantsuakadeemia.ee/

Tartu Ülikooli Viljandi Kultuuriakadeemia : website (2022). https://cutt.ly/ICrjtYa

Vanemuise Tantsu ja Balletikooli : website (2022). http://balletikool.ee/oppimine/

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-23

Як цитувати

Юркова, А. . (2023). АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ХОРЕОГРАФІЧНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЕСТОНІЇ: ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТАНЦЮВАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (18), 161–174. https://doi.org/10.31865/2414-9292.18.2022.272681

Номер

№ 18 (2022)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).