МОЛОДІЖНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА В АСПЕКТІ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Автор(и)

  • Євген Роздимаха
  • Анатолій Роздимаха

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.18.2022.272672

Ключові слова:

молодіжне середовище, педагогічне середовище, соціокультурний розвиток суспільства

Анотація

Дослідження молодіжного середовища і формування розуміння соціокультурної специфіки сучасного суспільства є одним з актуальних завдань в системі педагогічної освіти. Для дослідження цього середовища авторами статті була проаналізована педагогічна специфіка розгортання і становлення процесів формування особистості в аспекті соціокультурної диференціації молоді. Аналіз молодіжного середовища в призмі педагогічного розуміння соціокультурного становлення особистості – мета статті. Формування розуміння молодіжного середовища і його структурних компонентів через розгортання соціокультурної проблематики розглядається як структуроване середовище і має розглядатися в педагогічній перспективі науковим суспільством як сучасна усталена педагогічна і соціальна проблема, з урахуванням інтенсивних процесів, що відбуваються в молодіжному середовищі сучасного соціуму.

Посилання

Артьомов, П. М. (2011). Типологізація молодіжних субкультур: аналіз основних напрямків та нових засад. Соціологія майбутнього: науковий журнал з проблем соціології молоді та студентства, 2, 32–37.

Барабаш, В. В. (2005). Інституціоналізація сучасного молодіжного руху України: тенденції та проблеми. (Автореф. дис. канд. соціолог. наук). Харків, Україна: Нац. універ. внутрішніх справ.

Бідняк, А. Д. (2010). Девіантна поведінка молоді в українському суспільстві. https //www.rusnauka.com/ 15_ APSN_2010/ Pedagogika /67903.doc.htm.

Варяниця, Л. О. (2006). Дитяча субкультура як фактор соціалізації молодшого школяра в навчально-виховному процесі. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Луганськ, Україна: ДЗ «Луган. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка».

Вербець, В. В. (2005). Теоретико-методологічни засади формування духовно-творчого потенціалу студентської молоді. (Автореф. дис. д-ра. пед. наук). Київ, Україна: НПУ ім. М. П. Драгоманова.

Гайдукевич, К. А. (2011). Морально-естетичні цінності в духовній культурі сучасної української молодої сім'ї. (Автореф. дис. канд. культурології). Київ, Україна: Київ. нац. ун-т культури і мистецтв.

Головенько, В. А. (1997). Український молодіжний рух у ХХ столітті (історико-політологічний аналіз основних періодів). Київ: А.Л.Д.

Долгая, Н. В. (2006). Виховання духовності старшокласників засобами молодіжної музичної субкультури. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Херсон, Україна: Херсон. держ. ун-т.

Енциклопедія для фахівців соціальної сфери. (2013) – 2-ге видання ( І. Д. Звєрєва та ін., Ред.). Київ, Сімферополь: Універсум.

Європейська соціальна хартія (переглянута): Хартія Ради Європи від 03.05.1996. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062

Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 05.02.1993. № 2998-XII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2998-12#Text

Канавець, М. В. (2009). Вплив молодіжного руху на формування та реалізацію державної політики України. (Автореф. дис. канд. наук з державного управління). Київ, Україна: Нац. акад. держав. управління при президентові України.

Корнієвський, О. А., і Якушик, В. М. (1997). Молодіжний рух та політичні об’єднання в сучасній Україні : монографія. Київ: Київське братство.

Лисенко, Ю. О. (2015). Взаємодія субкультур у культурі суспільства : Збірник наук. праць «Педагогіка та психологія», 48, 109–118.

Орленко, М. В. (2015). Інституціоналізація молодіжних громадських організацій у сучасному політичному процесі України. (Дис. канд. політичних наук). Миколаїв, Україна: Чорноморський держ. універ. ім. П. Могили.

Плоский, К. В. (2009). Молодіжний громадський рух як чинник державотворення в Україні. (Автореф. дис. канд. наук з державного управління). Київ, Україна: Нац. акад. держав. управління при президентові України.

Поліщук, Ю. Й. (2006). Соціально-педагогічна діяльність сучасних громадських молодіжних об’єднань в Україні. (Дис. д-ра пед. наук). Луганськ, Україна: ДЗ «Луган. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка».

Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні: Верховна Рада України; Декларація від 27.04.21. № 2859-XII https://ips.ligazakon.net/document/view/t285900?an=2&ed=2021_04_27

Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні : Проект концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років. http://www.mon.gov.ua/ua/prviddil/1312/1390288033/1414672797/

Тимохов, О. В. (2015). Панорамне мислення, як дієвий інструмент у формуванні новітніх соціокультурних концетів. Scientific Journal «ScienceRise», 12/1(17), 86–90.

Тюрменко, І. І. (2010). Культурологія: теорія і історія культури : навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2010.

Червінська, І. О. (2015). Роль школи як сучасного соціокультурного центру у формуванні підростаючої особистості. Гірська школа українських Карпат,12-13, 172–176.

Черкашина, Т. О. (2016). Функціонування молодіжних рухів та організацій в умовах сучасного українського суспільства (на прикладі Херсонської області). (Дис. канд. соціол. наук). Харків, Україна: Харківський нац. універ. ім. В. Н. Каразіна.

Чопей, В. С. (2010). Соціологічний портрет сучасного студента: основні тенденції розвитку. (Автореф. дис. канд. соціол. наук). Київ, Україна: Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова.

Шимановський, М. М. (2014). Стрейджери – субкультура здорового способу життя. Імідж сучасного педагога, 8, 61–64.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-23

Як цитувати

Роздимаха, Є. ., Одерій, Л. ., & Роздимаха, А. . (2023). МОЛОДІЖНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА В АСПЕКТІ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (18), 127–140. https://doi.org/10.31865/2414-9292.18.2022.272672

Номер

№ 18 (2022)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).