ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ КОМУНІКАЦІЇ В ОСВІТІ: WIELKIE PODZIĘKOWANIA DLA POLSKI
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.18.2022.272662Ключові слова:
фандрейзінг, євроінтеграція, історико-культурна комунікація, збереження наукового потенціалу, освіта, резиденціяАнотація
Міжкультурна комунікація в умовах війни Російської Федерації проти України набуває нового змісту. Євроінтеграційні процеси в науковій історико-культурологічній сфері стали не просто бажаними, а життєво-необхідними українській освіті. В умовах руйнування агресором культурної спадщини, викривлення історії, фактичного знищення українських міст, загрози життю мільйонів громадян України – збереження національної ментальності та ідентичності постає єдиним можливим фактором існування українців як нації. Фандрейзінгова діяльність українських, європейських, американських, канадських урядових та громадських організацій здійснює розгалужену підтримку української науково-освітньої, культурологічної, історичної галузі.
В статті висвітлено діяльність Фундації імені Кшиштофа Скубішевського, Польща (Fundacja imienia Krzysztofa Skubiszewskiego, Polska); Міжнародної програми «House of Europe. Stand with Ukraine. Підтримка від ЄС для українців: сфери культури та освіти»; міжнародної організація для митців, які перебувають під загрозою ARTISTS AT RISK; IP Studio, Polska, Wrocław – галереї, студії перформансу. Проведено теоретичний та практичний аналіз «Програми підтримки для науковців з України», організованою Польською академією наук (Polska Akademia Nauk, PAN) та Національною академією наук США (National Academy of Sciences, NAS).
Посилання
Міжнародні наукові проєкти (2021), [Електронний ресурс]: навч. посіб. для студ. спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія» / КПІ ім. Ігоря Сікорського; уклад.: Б.Ю. Корнілович, Л.М. Спасьонова, О.Я. Весельська. – Електронні текстові данні (1 файл: 1,28 Мбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. – 93 c.
Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 (2019) / кол. авт. : М. Мазорчук (осн. автор), Т. Вакуленко, В. Терещенко, Г. Бичко, К. Шумова, С. Раков, В. Горох та ін. ; Український центр оцінювання якості освіти. Київ : УЦОЯО, 2019. 439 с.
Репко М., Касперович Ю. (2020). Скільки витрачають на науку в університетах?, Центр Економічної Стратегії. URL: https://ces.org.ua/wpcontent/uploads/2020/01/Скільки-витрачають-на-науку-в-університетах-2.pdf (дата звернення: 23.11.2022).
Ринейська Л.С. (2018). Міжнародні стратегії економічного розвитку: аналіз особливостей економічних стратегій Індії // Електр. видання «Ефективна економіка». URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/4_2018/56.pdf (дата звернення: 15.06.2021).
Стан науково-інноваційної діяльності в Україні у 2020 році: науково-аналітична записка (2021) [Електронний ресурс] / Т.В. Писаренко, Т.К. Куранда, Т.К. Кваша та ін. – К.: УкрІНТЕІ, 2021. – 39 с. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/2021/06/23/AZ.nauka.innovatsiyi.2020 -29.06.2021.pdf (дата звернення: 22.22.2022).
Чи готові українські підлітки до міжнаціонального спілкування та життя в багатокультурному світі? (2021). Україна в центрі уваги, 15: http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2021/07/PISA-2018_UKRinFocus_15_2021.pdf.
Чи розуміють українські учні життя та світогляд людей інших культур? (2021). Україна в центрі уваги, 14: http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2021/07/PISA2018_UKRinFocus_-14_June_2021.pdf.
Чи готові українські учні змінювати світ? (2021) Україна в центрі уваги, 16: http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/PISA2018_UKRinFocus_- 16_August_2021.pdf.
Чи мають українські учні уявлення про глобальні проблеми світу? (2021). Україна в центрі уваги, 13: http://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/PISA-2018_UKRinFocus_-13_2021.pdf.
Cheema, J. and A. Kitsantas (2014), Influences of disciplinary classroom climate on high school student self-efficacy and mathematics achievement: a look at gender and racial-ethnic differences, International Journal of Science and Mathematics Education, Vol. 12/5, pp. 1261-1279, http://dx.doi.org/10.1007/s10763-013-9454-4.
OECD (2016), PISA (2015). Results (Volume II): Policies and Practices for Successful Schools, PISA, OECD Publishing, Paris, https://dx.doi.org/10.1787/9789264267510-en.
OECD (2019), PISA (2018). Results (Volume I): What Students Know and Can Do, PISA, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/5f07c754-en.
OECD (2019), PISA (2018). Results (Volume III): What School Life Means for Students’ Lives, PISA, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/acd78851-en.
OECD (2020), PISA (2018). Results (Volume VI): Are Students Ready to Thrive in an Interconnected World?, PISA, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/d5f68679-en.
Rosenbloom S. and Way N. (2004). “Experiences of Discrimination among African American, Asian American, and Latino Adolescents in an Urban High School”, Youth & Society, Vol. 35/4, pp. 420-451, http://dx.doi.org/10.1177/0044118x03261479.
Sampson, William Alfred. (2008). Institutional discrimination Encyclopedia of Race, Ethnicity, and Society. http://www.sage-ereference.com/view/ethnicity/n289.xml.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
