НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ТИМЧАСОВОЇ ЕМІГРАЦІЇ В НІМЕЧЧИНУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.18.2022.272652

Ключові слова:

національно-патріотичне виховання, національна самосвідомість, національна ідентифікація, учні початкових класів, еміграція, виховні прийоми

Анотація

У статті обґрунтовується актуальність проблеми національно-патріотичного виховання молоді в умовах військової агресії проти України. За цих умов українські громадяни змушені емігрувати до інших країн, серед яких одне із чільних місць за їх кількістю посідає Німеччина. Багато українських здобувачів початкової освіти завершили 2021/2022 та розпочали 2022/2023 навчальні роки в німецьких закладах освіти, вивчаючи основні дисципліни німецькою мовою з допомогою українських педагогів-асистентів.  Якщо навчальний компонент початкової освіти при цьому здебільшого реалізується, то питання виховання, зокрема й національно-патріотичного, при цьому часто потрапляють на другий план. У результаті емпіричного дослідження автори дійшли висновку, що найкраще в українських здобувачів початкової освіти в умовах тимчасової еміграції в Німеччину сформовано знанієвий показник національної самосвідомості, а найгірше сформовано поведінковий компонент. На цій основі автори наголошують на необхідності посиленої уваги до розвитку цих компонентів та їх показників у процесі впровадження системи виховних прийомів, спрямованих на розвиток національної самосвідомості українських дітей в Німеччині. До авторської системи включено 5 груп виховних прийомів: українознавчі, полікультурні, психолого-педагогічні, предметні та медійні прийоми.

Посилання

Василець, О. & Єнін, М. (2017) Патріотичне виховання української молоді: механізми раціоналізації. Youth in Central and Eastern Europe. Sociological Studies. 2 (8). 87–100. Вилучено з https://p-e.up.krakow.pl/index.php/sociological-studies/issue/download/526/243

Ворона, Л. (2020). Правові аспекти національно-патріотичного виховання в закладах позашкільної освіти. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 31 (3). 84–91. doi: https://doi.org/10.24919/2308-4863.3/31.214086.

Даниляк, Р. & Муляр, Н. (2022). Психолого-педагогічні аспекти патріотичного виховання молодших школярів в умовах російсько-української війни (2014–2022 рр.). Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2. 75–87. Вилучено з http://profped.ddpu.edu.ua/article/view/259995/256362

Енциклопедія сучасної України. (2001–2022). Вилучено з https://esu.com.ua/article-71054.

Бех, I. (ред.). (2018). Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей. Київ. Вилучено з https://ipv.org.ua/prohrama-nova-ukrainska-shkola/.

Савицька, О. В. & Співак, Л. М. (2011). Етнопсихологія. Київ : Каравела. Вилучено з https://pidru4niki.com/15860124/psihologiya/natsionalna_svidomist_skladovi_natsionalna_samosvidomist.

Chapman, A. L. (2022). The Good, the Bad, and the Ugly: How Social Media Operates in the Civic Sphere. In: Social Media for Civic Education. Palgrave Studies in Educational Media. Palgrave Macmillan, Cham. doi : https://doi.org/10.1007/978-3-031-10865-5_3.

Hawkman, A. M. & Van Horn, S. E. (2019). What Does It Mean To Be Patriotic? Policing Patriotism in Sports and Social Studies Education. The Social Studies, 1–17. doi: https://doi.org/10.1080/00377996.2018.1553841.

Lash, C. L. (2021). Multicultural citizenship education as resistance: Student political development in an anti-immigrant national climate. Teaching and Teacher Education, vol. 105, 103405. doi : https://doi.org/10.1016/j.tate.2021.103405.

Mönkediek, B. & Diewald, M. (2022). Do academic ability and social background influence each other in shaping educational attainment? The case of the transition to secondary education in Germany. Social Science Research. vol. 101, 102625. doi : https://doi.org/10.1016/j.ssresearch.2021.102625.

Payne, K. A. & Journell, W. (2019). “We have those kinds of conversations here …”: Addressing contentious politics with elementary students. Teaching and Teacher Education. vol. 79, 73–82. https://doi.org/10.1016/j.tate.2018.12.008.

Petrochko, Zh. (2018). National and patriotic education of children and youth: questions of standards and indicators. Education: Modern Discourses, № 1, 200–206. https://doi.org/10.32405/2617-3107-2018-1-20.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-23

Як цитувати

Хижняк, І., & Ковальчук, В. . (2023). НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ТИМЧАСОВОЇ ЕМІГРАЦІЇ В НІМЕЧЧИНУ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (18), 59–78. https://doi.org/10.31865/2414-9292.18.2022.272652

Номер

№ 18 (2022)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).