МІЖКУЛЬТУРНІ КОМУНІКАЦІЙНІ СТУДІЇ: ОБҐРУНТУВАННЯ АКТУАЛЬНОСТІ ТА ЗМІСТУ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.18.2022.272641Ключові слова:
вивчення міжкультурної комунікації, навчальний план, підготовка вчителів, зміст курсу, підходи до міжкультурних дослідженьАнотація
Дослідження спрямоване на обґрунтування актуальності та змісту курсу з міжкультурної комунікації. Необхідність запровадження вивчення міжкультурної комунікації ґрунтується на аналізі офіційних документів як міжнародного, так і національного (українського) рівнів, які розкривають питання соціальної інклюзії та культурного діалогу. Детальний аналіз літературних джерел дає змогу обрати адекватні підходи до викладання предметів міжкультурної комунікації в педагогічних університетах: суспільствознавчий (функціоналістичний), інтерпретаційний, критичний. Проаналізовано навчальні плани курсів міжкультурної комунікації в різних університетах по всьому світу з метою усвідомлення, що поглядів викладачів на те, що потрібно викладати та як слід викладати міжкультурну комунікацію. Для врахування відмінностей у розумінні міжкультурного виміру та потреб як виконавців, так і бенефіціарів процесу викладання та вивчення курсу міжкультурної комунікації було проведено анкетування викладачів і студентів університету. Розроблено зміст курсу міжкультурної комунікації на основі методологічного вибору, документів, теоретичних і практичних результатів досліджень.
Посилання
Aho, K. (2005). Teaching Digital Communication to All Students. Transforming Education Through Technology,1. Retrieved from https://thejournal.com/articles/2005/05/01/teaching-digital-communication-to-all-students.aspx
AlTaher, B. B. (2020). The necessity of teaching Intercultural Communication in higher education. Journal of Applied Research in Higher Education, 12(3), 506-516. doi: 10.1108/JARHE-04-2019-0082
Arasaratnam, L. A. (2015). Intercultural competence: Looking back and looking ahead. International Journal of Intercultural Relations, 48, 1-2.
Association Agreement between the European Union and Ukraine. (2014). Government Portal. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/en/yevropejska-integraciya/ugoda-pro-asociacyu
Canale, M., & Swain, M. (1981). Theoretica1 Bases of Communicative Approaches to Second Language Teaching and Testings. Applied Linguistics, 1(1), 1–47.
Chen, G.-M. (2012). Impact of New Media on Intercultural Communication. China Media Research, 8(2), 1–10.
Chen, Y., & McConachy, T. (2021) Translating intercultural experiences into pedagogic insights: shifts in language teachers’ perceptions of English as a language for intercultural communication. Language Awareness. doi: 10.1080/09658416.2021.1919688
Daliba, S., Harunb, M. & Yusoffa, N. (2014). Reconceptualizing Intercultural Competence: A Phenomenological Investigation of Students’ Intercultural Experiences. Procedia – Social and Behavioral Sciences 155, 130-135).
Deardorff, D. K. (2015). Intercultural competence: Mapping the future research agenda. International Journal of Intercultural Relations, 48, 3-5.
Dogancay-Aktuna, S. (2005). Intercultural communication in English language teacher education. ELT Journal, 59(2), 99-107. doi: 10.1093/eltj/cci023.
Dörnyei, Z. (2014). Researching complex dynamic systems: ‘Retrodictive qualitative modeling’ in the language classroom. Language Teaching, 47, 80-91. doi:10.1017/S0261444811000516
Englander, E. (2015). What’s Behind Bad Behavior on the Web? Educational Leadership: journal of the Department of Supervision and Curriculum Development, N.E.A, 72(8), 30-34. Retrieved from https://eric.ed.gov/?id=EJ1077290
Escudero, M. D. P. (2013). Teaching intercultural awareness in the English as a foreign language classroom: a case study using critical reading. Intercultural Education, 24(3), 251-263.
European Framework for Action on Cultural Heritage. (2018). An official EU website. Retrieved from https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/5a9c3144-80f1-11e9-9f05-01aa75ed71a1
Falch, M., & Henten, A. (2018). Universal Service in a Digital World: The Demise of Postal Services. Nordic and Baltic Journal of Information and Communications Technologies, 1, 207-222. doi: 10.13052/nbjict1902-097X.2018.011
Ferri, G. (2018). Intercultural communication: Critical approached and future challenges. London: Palgrave Macmillan.
Giles, H., & Giles, J. L. (2012). Ingroups and outgroups communicating. In A. Kuyulo (ed.), Inter/cultural communication: Representation and construction of culture in everyday interaction (pp. 141-162). Thousand Oaks, CA: Sage.
Gorski, P. C. (2009) What we’re teaching teachers: An analysis of multicultural teacher education coursework syllabi. Teaching and Teacher Education, 25, 309-318.
Havrilova, L., Beskorsa, O. Ishutina, O., Kapnina, H., & Topolnyk, Ya. (2021). Introduction of Intercultural Communication Studies into the Curriculum of Pedagogical University. Revista Românească pentru Educaţie Multidimensională, 13(30), 448-467. https://doi.org/10.18662/rrem/13.3/461
Hou, Y. F. (2017). The Nonverbal Language in Cross-Cultural Communication and Its Application in International Business Negotiation. Cross-Cultural Communication, 13(5), 34-37. doi: 10.3968/9738
Jackson, J. (2015). Becoming interculturally competent: Theory to practice in international education. International Journal of Intercultural Relations, 48, 91-107.
Jameson, D. (2007). Reconceptualizing Cultural Identity and Its Role in Intercultural Business Communication. Journal of Business Communication, 44, 199-235. doi: 10.1177/0021943607301346.
Kárpáti, L. (2017). The Use of Communication Strategies in English Language Education. International Journal of Humanities Social Development Research, 1, 5-14.
Keshishian, F. (2005). A historical-materialist critique of intercultural communication instruction. Communication Education, 54(3), 205-222. doi:10.1080/03634520500356188
Khatoon, S., Shafkat, R., & Muhammad, A. (2011). Teaching in Multicultural Classroom-Assessing Current Program of Teacher’s Training in Pakistan. International Journal of Humanities and Social Sciences,1(6), 70-78. Retrieved from http://www.ijhssnet.com/view.php?u=http://www.ijhssnet.com/journals/Vol._1_No._6;_June_2011/9.pdf
Kim, D. (2020). Learning Language, Learning Culture: Teaching Language to the Whole Student. ECNU Review of Education, 3(3), 519–541. doi:10.1177/2096531120936693
Lustig, M., & Koester, J. (2010). Intercultural Competence: Interpersonal Communication across Cultures (6th ed.). Boston, MA: Pearson and AB.
Marcoccia, M. (2012). The internet, intercultural communication and cultural variation. Language and Intercultural Communication, 12(4), 353-368. doi: 10.1080/14708477.2012.722101
Martin, J. N., & Nakayama, T. K. (2013). Intercultural communication in contexts (6th ed.). New York, NY: McGraw Hill.
Martin, J. N. (2015). Revisiting intercultural communication competence: Where to go from here. International Journal of Intercultural Relations, 48, 6-8.
McKee, H. A., & Porter, J. E. (2017). Professional Communication and Network Interaction: A Rhetorical and Ethical Approach. New York: Taylor & Fransis Group. doi: 10.4324/9781315197692
Missaglia, F. (2015). Intercultural verbal and non-verbal communication: A linguistic perspective for the economy and international relations. Analisi Linguistica e Letteraria, 23(2), 211-224.
Nathan, G. W., & Vaughn, M. S. (2018). Teaching the Communication Course: Intercultural Communication. Journal of Communication Pedagogy, 1(1), 53-57.
Nazarenko Y., Kohut, I., & Zherobkina, T. (2022, April 6). Education and war in Ukraine (24th of February - 1st of April 2022). Cedos. Retrieved April 8, 2022, from https://cedos.org.ua/researches/osvita-i-vijna-v-ukrayini-24-lyutogo-1-kvitnya-2022/
Nixon, Y., & Bull, P. (2006). Cultural communication styles and accuracy in cross-cultural perception: A British and Japanese study. Journal of Intercultural Communication, 12 (October).
Pfister, D. S., & Soliz, J. (2011). (Re)conceptualizing Intercultural Communication in a Networked Society. Journal of International and Intercultural Communication, 4(4), 246-251. doi: 10.1080/17513057.2011.598043
Qiang, Zh. (2003). Internationalization of higher education: Towards a conceptual framework. Policy Futures in Education, 1(2), 248-270.
Rao, Z. (2002). Chinese students’ perceptions of communicative and non-communicative activities in the EFL classroom. System, 30(1), 85-105.
Rodrigo Alsina, M. (2003). La comunicación intercultural. Barcelona: Anthropos.
Root, E., Hargrave, T., Ngampornchai, A., & Petrunia, M. (2013). Identity Dialectics of the Intercultural Communication Instructor: Insights from Collaborative Autoethnography. Intercultural Communication Studies, 22(2), 1-18.
Shuter, R. (2012). Intercultural New Media Studies: The Next Frontier in Intercultural Communication. Journal of Intercultural Communication Research, 41(3): 219-237. doi: 10.1080/17475759.2012.728761
Watson, B., & Gallois, C. (2016). Intergroup communication. The international encyclopedia of communication theory and philosophy, 1-13. doi: 10.1002/9781118766804.wbiect125
Wu, P-H. N., & Marek, M. W. (2018). Developing intercultural competence via Social Media engagement in a language learning framework. Journal of Intercultural Communication, 46. Retrieved from http://immi.se/intercultural/nr46/wu.html
Yep, G. A. (2014). Encounters with the other: Personal notes for a reconceptualization of intercultural communicative competence. In M. K. Asante, Y. Miike, & J. Yin (Eds.), The global intercultural communication reader (pp. 339–356). New York, NY: Routledge.
Yueh, H.-I., & Copeland, K. D. (2015). The embodiment of intercultural communication through course syllabi. Intercultural Communication Studies, 24(2), 135-154.
Zhu, Y. (2017). Social media, science communication and the academic super user in the United Kingdom. First Monday, 22(11). doi: 10.5210/fm.v22i111.7866.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
