НАУКОВІ НАПРЯМКИ ТА ЕТАПИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОГО ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.266657Ключові слова:
професія, професійна орієнтація, профорієнтаційна діяльність, заклад загальної середньої освітиАнотація
У статті здійснено аналіз теоретико-практичних проблем сучасної професійної орієнтації в закладах загальної середньої освіти, де здебільшого сенс вибору професії молоддю знаходиться поза її змістом. Визначено, що найбільшою проблемою у профорієнтації є змістове наповнення напрямків та етапів проведення профорієнтаційної роботи в закладах освіти щодо професійного самовизначення старшокласників. Зазначено основні помилки випускників шкіл при виборі професії: вибір майбутньої професії «за компанією»; вступ в освітній заклад освіти «куди візьмуть»; відкладання на певний час початку дорослого життя; важливість вибору вишу, а не на бажаної спеціальності; зовнішня привабливість професії та орієнтування на моду.
Описано проведення профорієнтаційної роботи на двох взаємопов’язаних рівнях: громадському та особистісному; визначено головні завдання педагога в процесі проведення профорієнтації старшокласників. Виокремлено та змістовно наповнено основні напрями профорієнтації учнів закладів загальної середньої освіти. До них віднесено професійну інформацію, професійне консультування, надання рекомендацій учням про особливості майбутньої професійної діяльності відповідно до психологічних, психофізіологічних та фізичних можливостей особистості; визначення ступеня придатності учня до конкретної професії відповідно до нормативних вимог та медичних обмежень. Дано змістову характеристику поетапної профорієнтаційної роботи в закладі освіти з учнями 2-4, 5-8 та 9-11 класів, визначено показниками готовності до самостійного вибору учнями майбутньої професії та описано організацію профорієнтаційної роботи вчителем.
Зроблено висновок, що сучасна профорієнтація є ефективною у тому разі, коли її починають проводити з учнями початкової школи, що сприяє у старшому шкільному віці більш швидшому професійному самовизначенню.
Посилання
Бойчук, В. М., Коношевський, Л. Л. & Сагадіна, О. Ю. (2018). Професійна орієнтація учнів у закладах загальної середньої освіти. Zbiór artykułów naukowych recenzowanych. Zbiór artykułów naukowych z Konferencji Miedzynarodowej Naukowo-Praktycznej (on-line) zorganizowanej dla pracowników naukowych uczelni, jednostek naukowo-badawczych oraz badawczych z państw obszaru byłego Związku Radzieckiego oraz byłej Jugosławii. (30.01.2018). Warszawa.
Гріньова, О. М. (2018). Психологія проектування життєвого шляху особистістю юнацького віку. (Дис. канд. психол. наук). Київ.
Єгорова, Є. В. (2014). Професійна орієнтація: підручник. Кіровоград: Імекс-ЛТД.
Закатнов, Д. О., Орлов, В. Ф., Злочевська, Л. С., Павлов, Ю. О. & Локшин, В. С. (2015). Педагогічні технології підготовки учнівської молоді до вибору й реалізації професійної кар’єри: метод. посіб. Київ: ІПТО НАПН України.
Зінченко, А. Г. & Саприкіна, М. А. (2016). Навички для України 2030: погляд бізнесу. Київ: ТОВ Вид-во «ЮСТОН».
Клибанівська, Т. М. (2020). Професійне самовизначення та професійне становлення старшокласників. Актуальні проблеми психології, 1(57), 32‒39.
Кода, С. В. (2020). Професійне самовизначення учнів в умовах сучасного освітнього середовища. Особистісно-професійна компетентність педагога: теорія і практика : матер. ІV Всеукраїн.ї наук.-методичної практичної конференції (Суми, 27 лют.2020 р.). Суми : НІКО, 121‒124.
Коропецька, О. М. (2005). Профорієнтація та профпідбір : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника. Івано-Франківськ.
Мищишин, І. & Дмитрів, Ю. (2020). Чинники професійного самовизначення сучасних старшокласників. New pedagogical thought, 102(2), 51‒54.
Отрощенко, Н. Л. (2017). Соціально-педагогічний аспект у профорієнтаційній роботі загальноосвітньої школи. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченко. Педагогічні науки, 7, 154‒162.
Охріменко, З. & Балабуха, Л. (2020). Теоретико-практичні проблеми сучасної професійної орієнтації учнів: тенденції розв’язання. Науковий вісник Національного еколого-натуралістичного центру. Серія: Педагогічні науки, 2(10), 56‒70.
Охріменко, З. В. (2021). Система професійної орієнтації старшокласників. Профтехосвіта, 3(148), 18‒25.
Припотень, В. (2010). Національні проблеми та зарубіжний досвід професійної освіти та профорієнтації молоді. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. Науковий журнал, 5, 120‒127.
Ребуха, Л. З. (2022). Готовність вчителів-гуманітаріїв до профорієнтаційної роботи у закладах загальної середньої освіти. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки, №1(349). Ч.1, 185‒194.
Шиделко, А. В. (2017) Профорієнтація і профвідбір: аксіологічні аспекти: навч. посібник. Львів: ЛьвДУВС.
Яворська, Г. Х. & Негрівода, О. О. (2012). Професійно-орієнтаційна робота зі старшокласниками : моног. Вид. Букаєв В.В.
Porzak, R. (2018). Career guidance. Theoretical assumptions and exemplary practices. Lublin: Wyższa Szkoła ekonomii i Innowacji.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).