АНАЛОГІЯ ЯК МЕТОД ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ МИСЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

  • Надія Ляшова
  • Наталія Бєлік

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.260001

Ключові слова:

метод аналогії, логічне мислення, математика

Анотація

У статті проаналізовано наукові джерела спрямовані на дослідження методу аналогії. Серед яких значне місце посідають роботи філософів, психологів, дидактів, математиків як українських, так і зарубіжних науковців. Розглянуто різновекторне спрямування у застосуванні методу аналогії. Особливу увагу приділено аспектам методу аналогії у навчанні математики учнів початкової школи. Окреслено універсальність особливостей методу аналогії, які найґрунтовніше розвинуті в теорії подібностей. Для формування логічних операцій мислення учнів запропоновано різноманітні способи подачі матеріалу, в тому числі словесні, числові та завдання-аналогії під час вивчення нумерації багатоцифрових чисел та арифметичних дій над ними. Наведено приклади складання аналогічних задач, що сприяє встановленню загальних зв’язків між даними і шуканим у різних життєвих ситуаціях. А також завдання, які спрямовані на виявлення істинних та хибних суджень. Доведено, що побудова процесу навчання математики з використанням методу аналогії дозволяє максимально розвинути потенційні можливості логічного мислення здобувачів початкової освіти.

Посилання

Беляев, Е. А., Киселева, Н. А., & Перминов, В. Я. (1975). Некоторые особенности развития математического знания. Москва : Изд-во МГУ.

Далингер, В. А. (2016). Аналогия как научный метод познания и методические особенности его использования в обучении математике. Единый всероссийский научный вестник, № 5, 101–107.

Далингер, В. А. & Костюченко, Р. Ю. (2018). Геометрия: метод аналогии : учеб. пособие для СПО. Москва : Издательство Юрайт.

Женжера, С. (2016). К вопросу об эвристическом значении метода аналогии. Університетська кафедра, № 5, 101–118.

Клини, С. (1983). Математическая логика. Перев. с анг. Ю. А. Гастева. Москва : Мир.

Конверский, А. Е. (2010). Логика традиционная и современная. Москва : Идея-Пресс.

Кондаков, Н. И. (1995). Логический словарь-справочник. Москва : Наука.

Костюченко, Р. (2017). Аналогия в науке и в обучении. Вестник Сибирского института бизнеса и информационных технологий, № 4 (24), 136–142.

Кугай, Н. В. (2017). Методологічні знання майбутнього вчителя математики : монографія. Харків : ФОП Панов А. М.

Ляшова, Н. М. (2017). Сегмент логічної складової в методико-математичній підготовці майбутніх учителів початкової школи. Молодий вчений, № 9.2 (49.2), 68–72.

Петько, Л. В. (2016). Метод аналогії як засіб підвищення якості процесу навчання в умовах університету. Педагогічні науки, Вип. 2, 158–163.

Пойа, Д. (1975). Математика и правдоподобные рассуждения. Пер. И. Вайнштейн. Москва : Наука.

Самойленко, А. М., Банах, Т. О., & Притула, Я. Г. (2017). Стефак Банах і математика у Львові в першій половині ХХ століття. Вісник НАН України, № 11, 92–102.

Сучасний тлумачний словник української мови. (2006). За заг. ред. проф. В.В. Дубічинського. Харків: ВД «ШКОЛА».

Уайтхед, А. & Рассел, Б. (2006). Основания математики: В 3 т. Т.1. / Под ред. Г. П. Ярового, Ю. Н. Радаева. Самара: Самарский университет. 2006.

Цибульська, С. (2016). Математика. Літній зошит. Тернопіль : Підручники і посібники.

Штофф, В. А. (1986). Моделирование и философия. Москва : Наука.

Эрдниев, П. М. (1990). Аналогия в математике. Москва : Знание.

Maligranda, L., Prytuła, J. G. (2012). Przesłuchania Stefana Banacha z 1944 roku. Wiadomosci Matematyczne, T. 48, Nr. 1, 51–72.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-26

Як цитувати

Ляшова, Н., & Бєлік , Н. (2022). АНАЛОГІЯ ЯК МЕТОД ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ МИСЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 2(17), 116–126. https://doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.260001

Номер

Том 2 № 17 (2022)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).