АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

Автор(и)

  • Євген Пліско
  • Валерія Тіщенко

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.259992

Ключові слова:

соціальне забезпечення, соціальна робота, діти-сироти, діти позбавленні батьківського піклування

Анотація

У статті проаналізовано діючу систему України з надання гарантій та соціальних пільг окремої категорії клієнтів соціальної роботи – діти-сироти та діти, які залишились без батьківського піклування. Розглянуто нормативно-правову базу забезпечення державної політики з соціального захисту. Встановлено три категорії сирітства: біологічні сироти, соціальні сироти, міграційне сирітство. Обґрунтовано причини, що впливають на поширення явища дитячого сирітства: економічна нестабільність, криза інституту сім’ї, зменшення цінності шлюбу, асоціальна поведінка дорослих, зростання кількості розлучень, збільшення неповних сімей та позашлюбних народжень тощо. Основним інструментом соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування установлено державні соціальні стандарти: мінімальне матеріальне забезпечення – харчування, одяг, взуття; медичне обслуговування; працевлаштування; житлове забезпечення; мінімальний стандарт забезпечення дитини до надання їй статусу дитини-сироти; стандарт грошового забезпечення прийомних батьків та батьків-вихователів тощо.

Посилання

Енциклопедія сучасної України. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=26159 (дата звернення: 26.03.2022).

Завацька, Л. М. (2008). Технології професійної діяльності соціального педагога. Київ: Видавничий Дім «Слово».

Золотуха, Ю. І. (2013). Зміст та сутність соціального захисту дітей-сиріт в Україні. Актуальні проблеми соціальної сфери: матеріали Всеукраїнського дистанційного конкурсу студентських і учнівських наукових робіт з соціальної педагогіки / за заг. ред. Н. П. Павлик. Житомир: Вид-во Житомирського державного університету імені Івана Франка. С. 14–18.

Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р., №2747–IV. Відомості Верховної Ради України. 2005, №35–36, №37, ст. 446. Із змінами.

Конституція України: станом на 1 вересня 2016 р.: відповідає офіційному тексту. Харків: Право, 2016. 82 с.

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2953-III. Відомості Верховної Ради України. 2021. №25–26. Ст.131. Із змінами.

Мордань, О. О. (2015). Державна політика, щодо соціального захисту дітей, які залишилися без піклування батьків. (Автореф. … дис. канд. наук). Київ.

Ничипоренко, С. В., Горемикіна, Ю. В. (2011). Актуальність удосконалення соціального захисту дітей, які потребують особливої уваги суспільства. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія: Економічні науки. № 6 (1). С. 60–65.

Потопахіна, О. М. (2009). Соціальний захист дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа. Одеса: Фенікс.

Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: Закон України від 13 січня 2005 р., № 2342-IV. Відомості Верховної Ради України. 2005. №6. ст. 147.

Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей: Закон України від 24.01.1995 р. № 20/95-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1995 р. №6. Ст. 35.

Про охорону дитинства: Закон України від 2001 р. № 2402-ІІІ. Відомості Верховної Ради України. 2001, №30. Ст. 142.

Цивільний процесуальний кодекс від 18.03.2004 р., №1618-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. №40–41, 42, ст. 492. Із змінами.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-26

Як цитувати

Пліско, Є., & Тіщенко, В. (2022). АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 2(17), 42–51. https://doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.259992

Номер

Том 2 № 17 (2022)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).