ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНИХ НАВИЧОК В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.259991Ключові слова:
соціально-емоційний розвиток учнів початкової школи, соціально-емоційні навички учнів початкової школи, програма соціально-емоційного та етичного навчанняАнотація
У статті схарактеризовано особливості соціально-емоційного розвитку учнів початкової школи; розкрито сутність поняття «соціально-емоційні навички учнів початкової школи. Зазначено, що соціально-емоційний розвиток є одним із найважливіших факторів для повноцінного розвитку дитини, адаптації її до життя у соціумі, збереження психічного здоров’я і підготовки до подальшого навчання. Соціально-емоційний розвиток учнів початкової школи передбачає формування соціально-емоційних навичок. Визначено, що соціально-емоційними навички учнів початкової школи є поведінка та установки, які допомагають дитині ефективно орієнтуватися в особистих і соціальних ситуаціях, а саме контролювати емоції, спілкуватися з навколишніми та ставити цілі. Реалізація програми соціально-емоційного та етичного навчання в освітніх закладах розглядається як один із ефективних шляхів розвитку соціально-емоційних навичок.
Посилання
Гриневич, Л., Дрожжина, Т., Глоба, О. та ін. (2021). Аналітичний огляд «Можливості для реалізації соціально-емоційного навчання в рамках реформи «Нова українська школа». Київ, Україна: Шкільний світ.
Громадська організація «Едкемп Україна». Взято 30 квітня 2022 року з https://www.edcamp.ua
Елькін, О. (2021). Соціально-емоційне та етичне навчання: навчальна програма для ранньої початкової школи. Харків, Україна: Дім реклами.
Елькін, О., Масалітіна, О., Фюрст, Я. (2019). Вибрані матеріали міжнародної програми з формування м’яких навичок СЕЕ-навчання. Харків, Україна: Дім реклами.
Концепція «Нова українська школа». МОН України. (2016, 17 серпня). Взято з https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola- compressed.pdf
Новікова, О., Валькова, Г. (2021). Формування емоційного та соціального інтелекту в здобувачів освіти. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка: Педагогічні наукию. 1, 98–105.
Павелків, Р. В. (2011). Вікова психологія: підручник для студ. вищ. навч. закл. Київ, Україна: Кондор.
Рекун, Г. П, Свіденська, М. С. (2019). Механізм управління формуванням соціально-емоційних компетенцій у навчальних закладах. Соціальна економіка, 56, 207–215.
Савчин, М. В. (2011). Вікова психологія. Київ, Україна: Академвидав.
Сергієнко, В. П. (2020). Особливості психофізичного та соціального розвитку молодших школярів в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності. Автореф. дис. канд-та наук з фіз. вих. та спорту, Національний університет фізичного виховання і спорту України. Київ, Україна.
Сергієнко, В. П. (2018). Особливості соціального розвитку дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем рухової активності. Взято з http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/21558
Сухопара, І. Г. (2019). Чинники розвитку емоційного інтелекту молодших школярів у контексті нової української школи. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені ВО Сухомлинського. Педагогічні науки, (2), 296-301.
Якименко, С. І. (2008). Особливості формування світогляду дитини старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Збірник наукових праць «Педагогічні науки», 1 (49), 177–180.
Якимова, І. О. (2019). Особливості соціально-психологічної адаптації обдарованих першокласників в умовах Нової української школи. Освіта та розвиток обдарованої особистості, 2, 57–63.
Abdulla, F., Kasese-Hara, M. (2020). Care worker perspectives on the socio- emotional adjustment of orphans in residential homes. An International Interdisciplinary Journal for Research, Policy and Care. Vol. 15 (1), Р. 77–84. DOI: https://doi.org/10.1080/17450128.2020.1719250.
Antognazza, D. (2015). Social and Emotional Education in Switzerland - a tale of a composite country. University of Applied Sciences and Arts of Southern Switzerland. Switzerland.
Cohen, J. (2006). Emotional, Ethical, and Academic Education: Creating a Climate for Learning, Participation in Democracy, and Well-Being. Harvard Eduational Review, 76, 201–237.
Cohen, J., Onunaku, N., Clothier, S., Poppe, J. (2005). Helping young children succeed: Strategies to promote early childhood social and emotional development. (Research and Policy Report). Washington, DC: National Conference of State Legislatures.
Jones, D., Greenberg, M., Crowley, M. (2015). Early Social-Emotional Functioning and Public Health: The Relationship between Kindergarten Social Competence and Future Wellness. American Journal of Public Health,105, 2283–2290.
Moroni, G., Nicoletti, C., & Tominey, E. (2019). Child socio-emotional skills: The role of parental inputs. Institute of Labor Economics (IZA).
Sorrenti, G., Zölitz, U., Ribeaud, D., & Eisner, M. (2020). The causal impact of socio-emotional skills training on educational success. University of Zurich, Department of Economics, Working Paper, (343).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
