ВИТОКИ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ЗАПОЧАТКУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ РЕФОРМИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.259989Ключові слова:
здобувачі початкової освіти, реформа НУШ, витоки НУШ, теоретико-методологічна база реформи НУШ, освітні системи Фінляндії, Норвегії, США, Канади, ПольщіАнотація
Статтю присвячено вивченню витоків та теоретико-методологічного підґрунтя реформи Нової української школи. За результатами аналізу наукових джерел авторами з’ясовано, що реалізація освітньої політики України у сфері реформування загальної середньої освіти розпочалась із початкової ланки освітньої системи з урахуванням досвіду Фінляндії, Норвегії, США, Канади та Польщі. Узагальнено основні чинники, які забезпечили стабільну й ефективну імплементацію реформ у цих країнах та відіграли певну роль у започаткуванні й реалізації реформи НУШ в Україні: практичність, індивідуальність та добровільність навчання; престижність професії вчителя; креативність учителів; організація якісного освітнього середовища; гнучкість методів і технологій навчання; автономія освітніх закладів; незмінність реформаторського політичного курсу в освіті; багатовекторність впливу на хід реформ у фінській системі; спеціальне навчання педагогів та керівників закладів освіти; наголос на краєзнавчому, регіональному, національному компонентах освітнього процесу. Установлено, що основні з цих положень відображено в Концепції НУШ, яка ґрунтується на дев’ятикомпонентній формулі: компетентнісне навчання; орієнтація на потреби учня; педагогіка партнерства; умотивований учитель; забезпечення автономності шкіл та справедливий розподіл публічних коштів; нова структура школи, що включає два цикли навчання (адаптаційно-ігровий і основний); сучасне освітнє середовище, що передбачає створення в класній аудиторії 8 навчальних осередків.
Посилання
Базелюк, Н. (2012). Розвиток системи педагогічної освіти у Фінляндії в історичній перспективі. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, 37, 300–306.
Бутова, В. (2016). Соціальні передумови фінських освітніх інновацій. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (45), 7–9.
Глушко, О. (2019). Модернізаційний вимір шкільної освіти у Польщі: ключові тенденції розвитку. Український педагогічний журнал, 4, 32–41.
Головченко, Г. (2018). Витоки та тенденції розвитку медіаосвіти США в історичній ретроспективі. Педагогіка і психологія, 3 (100), 50–57.
Іванюк, І. (2018). Етапи розвитку комп’ютерно орієнтованого навчального середовища в умовах полікультурної освіти в країнах Європейського союзу. Педагогіка і психологія, 1 (98), 38–44.
Іванюк, І. (2019). Формування цифрової компетентності вчителів та учнів у Скандинавських країнах. Педагогіка і психологія, 1 (102), 69–76.
Кравченко, С. (2020). Забезпечення якості освіти в США та в Україні: тенденції розвитку. Український педагогічний журнал, 4, 17–24.
Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Концепції розвитку педагогічної освіти» (2018). URL https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti.
Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. (2016). URL https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf.
Нова українська школа: порадник для вчителя. (2017). Київ : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди».
Огієнко, О. (2010). Педагогічна освіта Норвегії: генеза і тенденції розвитку. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 4 (6), 86–96.
Підборський, Ю. & Шапран, О. (2018). Фінляндія (Фінляндська Республіка). Реформування і модернізація освітніх систем країн світу ХХІ століття : монографія. Розділ 2, 117–137.
Ткаченко, В. & Кирієнко, О. (2017). Історичний досвід реформування освіти у Фінляндії. Реформа освіти в Україні: інформаційно-аналітичне забезпечення, Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції. Київ: ДНУ «Інститут освітньої аналітики».
Фролов, Д. (2019). Інтеграція природничих наук у різних системах освіти: світовий досвід. Bulletin of Zaporizhzhia National University. Pedagogical Sciences, 2 (33), 32–35.
Шпарик, О. (2017). Концептуальні підходи американських вчених щодо проблеми диференціації навчання та її забезпечення. Український педагогічний журнал, 1, 16–25.
Як влаштоване інтегроване навчання в Польщі. (2018). Узято з https://osvitanova.com.ua/posts/1080-yak-vlashtovane-intehrovane-navchannia-v-polshchi.
Bastedo, M. (2006). Open Systems Theory. Encyclopedia of Educational Leadership and Administration. Thousand Oaks, CA: Sage Publications, 712–713.
Kuzmenko, I. (2016). Modernization of Education as a Condition for Development in Ukraine: A Position Statement. Journal of Advocacy, Research and Education. Vol. 5. URL http://oaji.net/articles/2016/1704-1461180005.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
