МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ПРИ ВИВЧЕННІ РОЗДІЛУ «ФОНЕТИКА» ЗАСОБАМИ МНЕМОТЕХНІКИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.259981Ключові слова:
мотив, мотивація, навчальна діяльність, мнемотехніка, освітня мнемотехніка, фонетика, мнемічні прийоми, новітні технології, мнемонічні малюнкиАнотація
Стаття присвячена питанням мотивації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів початкових класів при вивченні розділу «Фонетика» засобами мнемотехніки. У статті проаналізовано сучасний стан і розвиток педагогічних досліджень з проблеми формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності; уточнено суть понять «мотивація» та «мотивація навчання». Доведено, що мотивація є фактором підвищення навчальної успішності, є обов’язковим компонентом будь-якої діяльності, зокрема й навчальної. Від спрямованості та рівня сформованості навчальної мотивації залежить успішність навчальної діяльності майбутніх учителів початкових класів.
Проблемою сучасної методики викладання української мови є пошук шляхів, які б за короткий час допомогли активізувати діяльність майбутніх учителів початкових класів по опануванню мовним матеріалом, по формуванню та вдосконаленню мовних навичок. Використання мнемотехнічних прийомів та методів є актуальним з точки зору пізнавальної діяльності та покращення результативності навчання. Їх перевага у свідомому засвоєнні виучуваного матеріалу, у зростанні мотивації навчання та отриманні знань. На основі аналізу методичної літератури та власного практичного досвіду сформульовано рекомендації щодо впровадження практичних емоційних прийомів, які доцільно використовувати в процесі викладання сучасної української мови для інтенсивної пізнавальної діяльності, подаються конкретні мнемічні прийоми та завдання з фонетики.
Посилання
Арістова, Н. О. (2015). Формування мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих навчальних закладів. Київ: ТОВ «ГЛІФМЕДІЯ».
Бибрих, Р. Р. (1987). Особенности мотивации и целеобразования в учебной деятельности студентов младших курсов. Вестник МГУ. «Психология», (2), 12–16.
Бичева, И. Б. & Кузнецова, А. И. & Маковей, Е. А. (2018). Мнемотехника как современная технология речового развития детей дошкольного возраста. Проблемы современного педагогического образования, 6 (59), 87–88.
Гончаренко, С. У. (1997). Український педагогічний словник. Київ: Либідь
Летина, Г. А. (2012). Способы повышения мотивации обучающихся к овладению иностранным языком. Слово. Предложение. Текст: анализ языковой культуры. с.1–4.
Паламарчук, В. Ф. & Барановська, О. В. (2018). Педагогічні технології навчання в умовах нової української школи: вектор розвитку. Український педагогічний журнал, 3, 60–66.
Тизьо, А. (2015). Проблеми формування основ мнемотехніки у сучасній початковій школі. Магістерський науковий вісник, 23, 151–156.
Чепурний, Г. А. (2017). Мнемотехніка: технологія ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної освіти: навчально-методичний посібник. Тернопіль: Мандрівець.
Черняк, Н. О. (2013) Формування мотивації студентів до навчання у ВНЗ. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, 38 – 39. Узято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pipo_2013_38-39_63.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).