МІЖУНІВЕРСИТЕТСЬКЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКЕ СЕРЕДОВИЩЕ В ПІДГОТОВЦІ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.259904Ключові слова:
науково-дослідницьке середовище, наукова комунікація, міжуніверситетська співпраця, здобувачі освітньо-наукового рівня, доктори філософіїАнотація
У статті висвітлюється проблема організації навчання через дослідження на третьому освітньо-науковому рівні підготовки здобувачів вищої освіти галузі 01 Освіта/Педагогіка засобами міжуніверситетського науково-дослідницького середовища. Актуальність теми обумовлюється тим, що недооцінювання ролі та значення наукового спілкування між майбутніми докторами філософії негативно впливає на реалізацію повноцінного навчання через дослідження і на ефективність функціонування науково-дослідницького середовища закладу вищої освіти. Автори виявили, що разом зі значною кількістю наукових доробків у проблемному полі організації науково-дослідницького середовища закладу освіти бракує досліджень, орієнтованих на залучення здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти до наукової комунікації міжуніверситетського рівня.
Метою статті є обґрунтування необхідності організації міжуніверситетського науково-дослідницького середовища та провідної роль наукової комунікації, визначення змісту поняття та основних принципів його функціонування, наведення прикладів побудови міжуніверситетського науково-дослідницького середовища. У результаті автори визначили міжуніверситетське науково-дослідницьке середовище як багатофункціональний компонент освітнього середовища декількох закладів вищої освіти, що реалізує спільну науково-дослідницьку діяльність академічного персоналу та здобувачів вищої освіти з метою створення нових знань і обміну технологіями на основі різних форм наукової комунікації та застосування віртуалізованої комп’ютерно-технологічної інфраструктури. До основних принципів його успішного та результативного функціонування було віднесено динамічну структуру, гнучкість до інновацій; демократичність; відкритість наукових результатів.
У статті наведено зразок організації успішного міжуніверситетського науково-дослідницького середовища у межах міжуніверситетської співпраці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди і ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» та охарактеризовано дотримання виділених принципів на прикладі двох заходів: вебконференції з освітнім хабом та проведення онлайн круглого столу з презентуванням стендових доповідей здобувачів.
До перспективних напрямів наукових пошуків автори відносли подальше теоретичне обґрунтування різних аспектів міжуніверситетської наукової співпраці в підготовці магістрів та докторів філософії зі спеціальності 01 Освіта/Педагогіка та експериментальне визначення ефективності різних форм наукової міжуніверситетської комунікації.
Посилання
Биков, В., Вернигора, С., Гуржій, А., Новохатько, Л., Спірін, О., & Шишкіна, М. (2019). Проєктування і використання відкритого хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти. Information Technologies and Learning Tools, 74 (6), 1–19. https://doi.org/10.33407/itlt.v74i6.3499
Гаврілова, Л., Бескорса, О., & Ішутіна, О. (2021). Демократизація освітнього простору: досвід університетів України. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 2(14), 5–12. https://doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.237154
Павленко, А., & Антонюк, Л. (Ред.). (2014). Дослідницькі університети: світовий досвід та перспективи розвитку в Україні. Київ : КНЕУ.
Жук, Л. (2017). Наукові дослідження у вищих навчальних закладах: сутність, значення та перспективи. SEMI, 4, 873 (1), 146–153. https://doi.org/10.23939/semi2017.01.146
Хижняк, І., & Ворожбіт-Горбатюк, В. (2021). Міжуніверситетські комунікаційні заходи як спосіб формування регіонального дослідницького середовища. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 1 (14), 5–17. https://doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236444
Ярошенко, О. (Ред.). (2016). Концепція та методологія реалізації науково-дослідницької діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу університетів. Київ : Інститут вищої освіти НАПН України.
Ajjawi, R., Crampton, P. & Rees, C. (2018). What really matters for successful research environments? A realist synthesis. Medical education, 52(9), 936–950. https://doi.org/10.1111/medu.13643
Glazunova, O. & Shyshkina, M. (2018). The Concept, Principles of Design and Implementation of the University Cloud-based Learning and Research Environment. CEUR Workshop Proceedings. Vol. 2104. 332–347. https://doi.org/10.48550/arXiv.1807.08560
Moutinho, J.D.A., & Rabechini Junior, R. (2021). Centro de pesquisa universitária: caracterização do ambiente de pesquisa. Cadernos EBAPE.BR, 19, 887–900. https://doi.org/10.1590/1679-395120200178.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
