МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Автор(и)

  • Ольга Хващевська

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246377

Ключові слова:

виразне читання,, «технічні» чинники виразного читання,, змістово-художній аналіз твору,, аналітична робота над художнім текстом,, діалектична єдність передачі авторського задуму та особистісного ставлення до прочитаного,, пауза (логічна, психологічна, ритмічна),, логічний наголос,, темп читання,, підвищення/послаблення голосу при читанні,, партитура виразного читання.

Анотація

У статті порушена проблема формування навичок виразного читання в учнів початкової школи. Саме поняття «виразне читання», його чинники автором розглядаються у двох аспектах: техніка виразного читання (дихання, інтонація, дикція, дотримання орфоепічних норм), але це не є об’єктом наукового дослідження. Основна увага приділена тому, як у процесі ґрунтовного змістово-художнього аналізу тексту твору в цілому і вимальовуються конкретні прийоми і способи виразного читання, покликаного найадекватніше передати ідейно-проблемне наповнення твору, його жанрові особливості, виражену в ньому авторську позицію, а також особистісне ставлення учня до прочитаного. У зв’язку з цим завдання щодо вироблення навичок виразного читання розглядаються не як одномоментна акція, а як продуманий, цілеспрямований процес, який триває потягом усіх років навчання дитини в початкових класах. Тому й вироблення умінь знаходити ті чи інші виражальні засоби при читанні подається поступово: вірші Степана Жупанина «У лісовій музичній школі» (2 клас), Олександра Олеся «Серед краси» (3 клас), Ліни Костенко «Я хочу на озеро Світязь…» (4 клас), оповідання Михайла Коцюбинського «Літній день» (4 клас).

Посилання

Башманівська, Л. А. (2018). Формування виразності читання та мовлення в процесі професійної підготовки майбутнього філолога. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Неперервна освіта нового сторіччя: досягнення та перспективи», № 2 (31). Взято з http://eprints.zu.edu.ua/30216/

Виразність читання як основна складова формування навички читання. (2009). Взято з https://otherreferats.allbest.ru/pedagogics/00033803_0.html

Григорчук, А. і Мельник, І. (2010). Виразне читання як засіб розвитку емоційно-чуттєвої сфери молодших школярів. Початкова школа, 9, 19–23.

Гром’як, Р. Т., Ковалів, Ю. І. і Теремко, В. І. (2007). Літературознавчий словник-довідник. Київ, Україна : Академія.

Засоби логічної виразності читання. (б.д.). Взято з https://ukrlit.net/article/1099.html

Лендєл, Г. (2016). Вироблення навичок виразного читання в молодших школярів. Взято з http://lendel1978.blogspot.com/2016/12/blog-post_69.html

Озеро Світязь – цікаві факти та легенди. (б.д.). Взято з https://myukraine.org.ua/ozero-svityaz/

Озеро Світязь. Сім чудес України. (б.д.). Взято з https://7chudes.in.ua/nominaciyi/ozero-svityaz/

Олійник, Г. А. (2011). Виразне читання. Основи теорії. Посібник для вчителів. Тернопіль, Україна : Навчальна книга – Богдан.

Підлужна, Г. В. (2017). Лінгвометодичні аспекти формування виразності читання в молодших школярів. Актуальні проблеми текстотворення у лінгводидактичній та мистецтвознавчій площинах, (c. 85–90). Взято з http://eprints.zu.edu.ua/25573/

Савченко, О. Я. (2012). Літературне читання. 2 клас. Київ, Україна : Освіта.

Савченко, О. Я. (2013). Літературне читання. 3 клас. Київ, Україна : Освіта.

Савченко, О. Я. (2015). Літературне читання. 4 клас. Київ, Україна : Освіта.

Сафарян, С. (2014). Методичні рекомендації щодо навчання виразного читання. Взято з http://svitlit.ippo.kubg.edu.ua/?p=27

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-09

Як цитувати

Хващевська, О. . (2021). МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (16), 171–183. https://doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246377

Номер

№ 16 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).