ГРУПОВІ НАВЧАЛЬНІ ПРОЄКТИ ЯК СПОСІБ РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ПРИРОДНИЧИХ НАУК

Автор(и)

  • Марина Бутиріна
  • Володимир Перейма
  • Наталія Гусак

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246288

Ключові слова:

модель 5Е;, науковий запит;, конструктивізм;, демократичні компетентності;, групові навчальні проєкти.

Анотація

У статті висвітлено основні етапи конструктивістської моделі навчання «5Е» та їх зміст стосовно навчальної діяльності студентів та спрямовуючої діяльності викладача: залучи – викладач ставить перед студентами завдання або питання, призначене для їх залучення та актуалізації знань з цієї теми, набутих раніше; досліди – за допомогою експериментів або інших взаємодій з інформацією чи матеріалом студенти поглиблюють своє розуміння змісту; поясни – студенти намагаються пояснити те, що вони взнали і випробували, за допомогою викладача; розвий – студенти розвивають своє розуміння проблеми чи завдання, застосовуючи отримані знання в нових подібних ситуаціях; оціни – студенти оцінюють, розмірковують і доводять своє нове розуміння матеріалу. Вивчено та систематизовано зміст діяльності студентів та викладачів під час навчання на основі запитів різного рівня демократичності. У зарубіжних дослідженнях висвітлюється 4 рівні наукових запитів, які мають різний рівень свободи (демократичності): обмежений; структурований; керований; відкритий. Доведена можливість використання методу «5Е» та навчання на основі запитів для формування демократичних компетентностей у студентів під час виконання групових дослідницьких проєктів на природничих дисциплінах.

Посилання

Banchi, H. & Bell R. (2008). The Many Levels of Inquiry. Science and Children, 46 (2), 26–29. URL: http://tltjc.blogspot.com/2011/02/banchi-and-bell-2008-four-levels-of.html

Bantwini, B. D. (2010). How teachers perceive the new curriculum reform: Lessons from a school district in the Eastern Cape. International Journal of Education Development, 30(1), 83–90. DOI: 10.1016/j.ijedudev.2009.06.002.

Bybee, R. W., Taylor, J. A., Gardner, A., Scotter, P. V., Powell, J. C., Westbrook, A., & Landess, N. (2006). The BSCS Instructional Model: Origins and Effectiveness. A Report Prepared for the Offise of Sciense Education National Institutes of Heals. URL: https://bscs.org/sites/default/files/_legacy/BSCS_5E_Instructional_ Model-Full_Report.pdf

Enhancing Education: A Children’s Producer’s Guide. URL: http://enhancinged.wgbh.org/research /eeeee. html

Kuhn, D. (2005). Education for thinking. Cambridge. MA: Harvard University Press. URL: https://inquiryineducation.wordpress.com/4-levels-of-inquiry/

MacKenzie, T. (2016). Personalized Learning Using the Types of Student Inquiry. Learning Personalized. URL: https://ciel.viu.ca/scholarly-teaching-practice/viu-council-learning-and-teaching-excellence/2016-2017-council-action-groups/types-inquiry.

Бутиріна, М. В. & Тютюнник, О. В. (2019). Методи формування демократичної компетентності на заняттях з природничих дисциплін. Інноваційна педагогіка, Спецвипуск, 48–52.

Бутиріна, М. В. & Скрипниченко, М. І. (2020). Рівні демократичності завдань з дисципліни «Охорона праці в галузі освіти». Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи, 1(3), 1, 32–39. DOI: 10.31499/2706-6258.1(3).2020.204100

Пометун, О., Ремех, Т. & Ламах, Е. (2001). Кроки до демократії: уроки громадянської освіти: методичний посібник для позакласних занять. Київ: АПН.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-09

Як цитувати

Бутиріна , М. ., Перейма, В., & Гусак, Н. (2021). ГРУПОВІ НАВЧАЛЬНІ ПРОЄКТИ ЯК СПОСІБ РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ПРИРОДНИЧИХ НАУК. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (16), 98–108. https://doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246288

Номер

№ 16 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).