ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ГРИ НА МУЗИЧНОМУ ІНСТРУМЕНТІ СТУДЕНТІВ ЗВО
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246277Ключові слова:
дистанційне навчання;, музичне навчання;, дистанційні технології;, музичне мистецтво;, музичний інструмент;, самостійна робота;, студент; здобувач вищої освіти.Анотація
У статті розглянуто нові можливості та підходи в організації дистанційного навчання, методи дистанційного навчання та ефективність їх використання у процесі гри на музичному інструменті. Висвітлено можливості дистанційного навчання в системі професійної підготовки. Розкрито теоретичні аспекти розвитку дистанційної освіти. Розглянуто особливості використання дистанційних технологій, які входять у практику сучасного освітнього процесу.
Визначено форми, методи роботи, які використовуються при дистанційному навчанні. Здійснено аналіз переваг та недоліків дистанційного навчання під час гри на музичному інструменті. Досліджено проблему формування самостійності студентів ЗВО під час дистанційного навчання грі на музичному інструменті. Проаналізовано значення формування самостійності студентів в процесі фахового навчання. Визначено, що самостійність студентів є складною професійно-особистісною властивістю, яка виникає на ґрунті засвоєння спеціальних (мистецьких) та психолого-педагогічних знань, втілюється в широкий спектр практичних умінь та навичок, спонукає до активних дій. Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування самостійності студентів в процесі дистанційного навчання.
Посилання
Дорош, Т. Л. (2021). Дистанційний освітній процес у системі підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Харків, Україна: ФОП Панов А. М.
Дубовий, З. С. (2019). Формування самостійності майбутніх учителів музики у процесі дистанційного навчання. (Дис. канд. пед. наук). Київ, Україна: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова.
Закон України про освіту. № 2145-19. (2017, 5 вересня). Взято з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
Кисельо, Н. Р. (2020). Синхронне та асинхронне навчання – невід’ємні складові дистанційної освіти. Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна наука: проблеми і перспективи» (С. 17–18). Київ, Україна: МЦНіД.
Положення про дистанційне навчання. № 466. (2013, 25 квітня). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13.
Смаковський, Ю. В. (2020). Професійна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах дистанційного навчання. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи, Вип. 76, 156–159. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2020.76.34.
Харьков, Е. В. (2018). Дистанционное музыкальное образование: проблемы и перспективы. Взято з https://unjugan-dshi.hmansy.muzkult.ru/media/2018/09/19/1217081970/Statya_kharkov_E.V.pdf.
Havrilova, L. H., Ishutina, O. Y., Zamorotska, V. V., & Kassim, D. A. (2019). Distance learning courses in developing future music teachers’ ınstrumental performance competence. ın: Kiv, A.E., Soloviev, V.N. (eds.). Proceedings of the 6th Workshop on Cloud Technologies in Education (CTE 2018), Kryvyi Rih. 429–442.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).