ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЗВОРОТНОГО ЗВʹЯЗКУ НА ЗАНЯТТЯХ З СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ВИШІ

Автор(и)

  • Любов Пашко
  • Ірина Рябініна
  • Світлана Помирча

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246274

Ключові слова:

цифрові освітні технології;, інструмент формувального оцінювання;, зворотний зв’язок;, вебресурси;, онлайн-комунікації;, робочий лист зворотного зв’язку.

Анотація

У статті розглядаються цифрові освітні технології як інструмент формувального оцінювання для отримання зворотного зв’язку на заняттях з сучасної української мови у виші, зокрема вебінструменти для розробки листів зворотного зв’язку. Аналізуючи останні дослідження і публікації, в яких започатковане розв'язання цієї проблеми, автор звертає увагу на актуальність використання цифрових освітніх технологій у виші, на принципи формувального оцінювання. У статті подано основні форми онлайн- комунікації: чат, відео конференція, форум, електронна пошта, анкетування; аналіз різних вебресурсів: платформа Moodle, Google Classroom, Zoom, LearningApps.org., Wizer.me. Особлива увага приділяється використанню робочих листів зворотного зв’язку на заняттях із сучасної української мови, принципам формувального оцінювання. Практична частина робочих листів містить алгоритм роботи, завдання та орієнтовні відповіді студентів при вивченні теми «Іменник». Фрагмент практичного заняття «Поділ іменників на відміни та групи», зокрема робочий лист, подано з використанням вебресурсу Wizer.me. та LearningApps.org. Система завдань передбачає додавання тексту, завантаження зображення, аудіо відповіді.

Посилання

Концепція нової української школи (2016). Узято з http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html

Кухаренко, В. М., Рибалко, О. В., & Сиротенко, Н. Г. (2002). Дистанційне навчання: Умови застосування. Харків: НТУ «ХШ», Торсінг.

Морзе, Н. В. (2013). Формувальне оцінювання : від теорії до практики. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах, 6, 45–57.

Полякова, О. (2013). Реалізація компетентнісного підходу в оцінювальній діяльності вчителя початкових класів. Рідна школа, 11, 69–72.

Пометун, О. І. & Ремех, Т. О. (2019). Формувальне оцінювання у навчанні історії та громадянської освіти в контексті нової української школи. Український педагогічний журнал, 1, 86–97.

Рошкевич, Ю. М. (2014). Болонський процес та нова парадигма вищої освіти. Монографія. Львів: Львівська політехніка.

Фишман, И. С. & Голуб, Г. Б. (2007). Формирующая оценка образовательных результатов учащихся. Самара: Учебная литература.

Щербак, О. І. (2014). Теорія і практика оцінювання навчальних досягнень. Івано-Франківськ : Лілея-НВ.

Gullickson, A. R.(2003). Joint Committeeon Standards for Educational Evaluation. Thousand Oaks, CA:Corwin Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-09

Як цитувати

Пашко , Л. ., Рябініна, І. ., & Помирча, С. . (2021). ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЗВОРОТНОГО ЗВʹЯЗКУ НА ЗАНЯТТЯХ З СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ВИШІ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (16), 49–60. https://doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246274

Номер

№ 16 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).