МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ

Автор(и)

  • Світлана Яцюк
  • Марія Хомяк
  • Валентина Юнчик
  • Тетяна Чепрасова

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246263

Ключові слова:

освітні ресурси;, освіта; вчитель;, компетентність;, професійна діяльність.

Анотація

У дослідженні проаналізовано значення цифрових освітніх ресурсів, завдяки яким можна підвищувати якість навчально-виховного процесу та розв’язувати професійні задачі. Досліджено нормативні документи щодо використання цифрових освітніх ресурсів, а також питання державних стандартів повної загальної середньої освіти, які надають перевагу саме інформаційно-комунікаційній компетентності, в якій цифрова компетентність визнана ключовою. Зроблено аналіз літературних вітчизняних та закордонних джерел щодо тематики дослідження. Окреслено методику використання цифрових освітніх ресурсів майбутніми вчителями інформатики, розглянуто різні підходи щодо питань використання та створення цифрових освітніх ресурсів під час вивчення інформативних дисциплін. Висвітлено задачі, які необхідно виконувати вчителю для розвитку навчально-пізнавальної діяльності учнів. Розглянуто методику викладання курсу «Цифрові технології наукових досліджень в галузі освіти/педагогіки», проведено характеристику основних компетентностей майбутніх учителів в результаті вивчення даного курсу. Висвітлено методичну ціль читання лекцій, однією з яких є пізнавальна активність студентів, зацікавленість до навчального предмету та науки. Зроблено акцент на використанні спеціального обладнання при читанні лекцій та виконанні лабораторних робіт. Зроблено висновки та перспективи подальших досліджень.

Посилання

Bykov, V. Yu., і Leshchenko, M. P. (2016). Digital humanistic pedagogy: relevant problems of scientific reseach in the field of using ict in education. Information Technologies and Learning Tools, 53 (3), 1 – 17.

Войтович, Н. В. i Найдьонова, Н. В. (2017). Використання хмарних технологій Google та сервісів web 2.0 в освітньому процесі. Дніпро, Україна: Вид-во ДПТНЗ «Дніпровський центр ПТОТС».

Гаврілова, Л. Г. і Топольник, Я. В. (2017). Цифрова культура, цифрова грамотність, цифрова компетентність як сучасні освітні феномени. Інформаційні технології і засоби навчання, 61 (5), 1–14.

Гуржій, А. М. і Лапінський, В. В. (2013). Електронні освітні ресурси як основа сучасного навчального середовища загальноосвітніх навчальних закладів. Інформаційні технології в освіті, 15, 30–37.

Інтеграція України в Європейський інформаційний простір: виклики та завдання. (2016). Київ: Вид-во ФОП Клименко.

Соловйов, С. Г. (2015). Інформаційна складова державної політики та управління. Київ, Україна: К.І.С.

Концепція розвитку цифрових компетентностей 2021-2027 років. (2020). Офіційний вісник України.

Колгатін, О. Г. і Колгатіна, Л. Г. (2012). Навчання майбутніх учителів застосуванню інформаційних технологій в психолого-педагогічних дослідженнях. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, 39, 45–51.

Спірін, О. М. (2013). Методична система базової підготовки вчителя інформатики за кредитномодульною технологією. Житомир, Україна: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка.

Шишкіна, М. П. (2016). Теоретико-методичні засади формування і розвитку хмарно-орієнтованого освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу. (Дис. канд. наук). Київ, Україна: Ін-т інформац. технолог. і засобів навч. НАПН України.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-09

Як цитувати

Яцюк, С. ., Хомяк, М. ., Юнчик, В. ., & Чепрасова, Т. . (2021). МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (16), 15–25. https://doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246263

Номер

№ 16 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).