РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ СУЧАСНИХ ІКТ У ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.15.2021.243007Ключові слова:
художньо-естетична компетентність, корпус, інформаційно-комунікативні технології, ІКТ, корекційна педагогікаАнотація
Стаття присвячена виявленню педагогічного потенціалу корпусних інструментів в процесі розвитку художньо-естетичної компетентності майбутніх корекційних педагогів. Представлено визначення компетентності, її структура. Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння корпусу, що дозволяє дефініювати категорію як значний масив мовних даних, представлених у електронному вигляді, призначений для досягнення освітньо-виховних цілей. Сучасні корпуси являють собою джерело знань о національній мові, мистецтві, культурі, що дозволяє розглядати їх у якості ефективного інструменту реалізації освітньо-виховного процесу. На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що робота з корпусом сприяє розвитку когнітивного, афективного, творчо-діяльнісного, рефлексивного компонентів художньо-естетичної компетентності, дозволяє підвищувати рівень мотивації до навчання, самостійності та ініціативності майбутніх корекційних педагогів, що обумовлює необхідність впровадження технології в практику вищої школи.
Посилання
Голубева-Монаткина, Н. И., Шестакова, Л. Л. (2015). Об изучении русской эмигрантской речи с помощью корпусных методов. Верхневолжский филологический вестник, 1, 37–40.
Дегтяренко, Т. М. (2015). Поширення ідей упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у систему спеціальної освіти. Інформаційні технології і засоби навчання, 46 (2), 11–21. DOI: 10.33407/itlt.v46i2.1207.
Евстигнеева, И. А. (2013). Методика развития дискурсивных умений студентов на основе современных информационных и коммуникационных технологий (английский язык, языковой вуз). (Дисс. канд. пед. наук). Тамбов.
Захаров, В. П. (2005). Корпусная лингвистика. Санкт-Петербург.
Качуровська, О. (2006). Новітні засоби корекції та розвитку мовлення учнів із тяжкими вадами мови. Дефектологія, 2, 46–49.
Крижанівська, Т. І. (1998). Методика комплексного використання мистецтв у процесі розвитку художньої культури молодших школярів на уроках музики. (Дис. канд. пед. Наук). Київ.
Легкий, О. М. (2001). Організаційно-педагогічні умови використання комп’ютера у спеціальній школі. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Київ, Ін-т дефектології АПН України.
Манько, О. Г., Шарніна, М. В., Гнатко, Т. П. (2020). Структура художньо-естетичної компетенції майбутніх корекційних педагогів: проблеми та методи діагностики. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, 3, 72–78.
Мартинчук, О. В. (2013). Компетентнісний підхід до фахової підготовки вчителів – дефектологів для забезпечення освітньої інтеграції дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова . Серія №19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія: зб. наукових праць, 19 (24), 153–158.
Миронова, С. П. (2003). Використання комп’ютера у корекційному навчанні дітей з вадами інтелекту. Дефектологія, 3, 41–44.
Миропольська, Н. Є. (2002). Мистецтво слова в структурі художньої культури учня: теорія і практика. Київ: Парламентське видавництво.
Попович, М. В. (2008). Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ: В-во «Наукова думка».
Ревенко, І. В. (2007). Художньо-естетична компетентність учителя як показник його професійної культури. Мистецтво і освіта, 3, 139–146.
Савінова, Н. В. (2015). Інформаційно-комунікаційні технології в корекційній освіті. Науковий часопис. Корекційна педагогіка, 156−163.
Стюард, Ю. В. (2012). Становление художественно-эстетической компетенции детей старшого дошкольного возраста. (Автореф. дисс. канд. пед. наук). Челябинск.
Трикоз, С. (2019). Використання комп’ютерних технологій у навчанні дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Цифрова компетентність сучасного вчителя нової української школи : збірник тез доповідей учасників всеукр.наук.-практ. семінару / за заг. ред. О. В. Овчарук. Київ : Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, 99−100.
Чернова, О. В. (2013). Художньо-естетична компетентність як компонент професійної компетентності культуролога. Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки, 3 (69), 247–250.
Шеремет, М., Загурська, Г. (2001). Сучасні комп’ютерні технології в логопедичній роботі. Під ред. В.І. Бондар. Київ, Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, 183–192.
Figel, J. (2007). Key competencies for lifelong learning. European reference framework. European communities.
Leipzig Corpora Collection: Ukrainian mixed corpus based on material from 2014. Leipzig Corpora Collection. Взято з https://corpora.uni-leipzig.de/de?corpusId=ukr_mixed_2014
Oster, U. (2010). Using corpus methodology for semantic and pragmatic analyses: What can corpora tell us about the linguistic expression of emotions? Cognitive Linguistics, 21 (4), 727–763.
Stubbs, M. (2001). Words and phrases: corpus studies of lexical semantics. Oxford.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
