ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ООП
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.15.2021.243005Ключові слова:
діти з ООП, цифрові освітні технології, інтерактивна панель, електронне навчанняАнотація
У статті окреслено проблеми використання цифрових технологій в методиці морального виховання дітей з ООП. Визначено шляхи розвитку активного залучення педагогів та батьків до ІК-технологій. Охарактеризовано позитивні моменти та недоліки їх впливу на формування особистості дітей.
Подано характеристику інклюзивного освітнього середовища як системи ціннісного ставлення до особистісного розвитку людей з особливими освітніми потребами, сукупності ресурсів (засобів, внутрішніх і зовнішніх умов) їх життєдіяльності в закладах освіти та спрямованість на реалізацію індивідуальних освітніх стратегій. Описано технології, які все ще знаходяться на стадії дослідження, але, ймовірно, будуть реалізовані протягом декількох років – технології управління комп’ютером подумки.
Проаналізовано нові інформаційні технології для осіб з обмеженими можливостями. Основну увагу звернено на можливості полегшеного управління комп’ютером з використання нових інформаційних технологій, а також комунікаційні можливості людей з обмеженими можливостями з усього світу за допомогою комп’ютерів. Класифіковано нові технології для людей з обмеженими можливостями, описано та вибрано програмні засоби та пристрої для полегшення використання комп’ютера. Охарактеризовано багатовимірність визначень та дефініцій у процесі характеристики базових складових освітнього середовища.
Посилання
Безпалько, О. В. (2003). Соціальна педагогіка в схемах і таблицях. Київ : Київський центр навчальної літератури.
Генсерук, Г. Р. (2019). Цифрова компетентність як одна із професійно значущих компетентностей майбутніх учителів. Open educational e-environment of modern University, 6, 7–16.
Гоцко, Г. (2018). Особливості організації освітнього процесу в умовах реалізації основних засад інклюзивного навчання. Інклюзивне навчання в Новій українській школі : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Теребовля, 26-27.03.2018 р. Київ: Інтерсервіс, 28–30.
Електронне Навчання Mozaik. (б. д.). Взято з https://www.mozaweb.com/uk/
Інтерактивна панель Ed Pro. Рішення для освіти. (б. д.). Взято з https://edpro.com.ua/education
Мосоров, В. Я., & Панський, Т. І. (2014). Нові інформаційні технології для осіб з обмеженими можливостями. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», 803, 23–30.
Сушицька, К. Р. (2020). Всеукраїнський фонд крок за кроком. Основні поняття : інклюзивна освіта, діти з особливими освітніми потребами, універсальний дизайн, розумне пристосування. Взято з http://www.ussf.kiev.ua/a/FAQ1.html.
Чарова, О. Б., & Савина, Е. А. (2017). Особенности материнського отношения к ребёнку с интеллектуальным недоразвитием. Дефектология, 5, 34–39.
Чигинцева, Е. Г. (2005). Типологии семей в вопросе воспитания ребёнка с отклонением в развитии. Практическая психология и логопедия, 5 (6), 74–80.
HeadMouse® Nano. (б. д.). Взято з http://www.orin.com/access/headmouse/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
