МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ З ВИКОРИСТАННЯМ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.15.2021.243000Ключові слова:
цифровізація освіти, цифровізація управлінських процесів, система управління закладом загальної середньої освіти, моделювання, функції управління, комунікації, прийняття управлінських рішеньАнотація
У статті розглянуто особливості цифровізації як суспільного явища. Визначено вплив цифровізації на освітні та управлінські процеси, що відбуваються у закладах загальної середньої освіти. Опрацьовано сутність системи управління організацією, її елементів та принципів. Проаналізовано зв’язок поняття «система управління закладом загальної середньої освіти» з теорією організації як наукою. Запропоновано модель системи управління закладом загальної середньої освіти із застосуванням сучасних цифрових освітніх інструментів. Розглянуто функції управління та приклади використання цифрових технологій під час їх виконання. Визначено ключовий перелік онлайн-сервісів забезпечення ефективної комунікації між керуючою та керованою підсистемами закладу загальної середньої освіти. Досліджено особливості цифровізації окремих етапів прийняття управлінських рішень у закладах загальної середньої освіти.
Посилання
Аналітична довідка щодо організації дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти в 2020/2021 навчальному році. (б. д.). Державна служба якості освіти. Взято з https://sqe.gov.ua/wp-content/uploads/2021/07/Analitichna-dovidka-lyutiy-2021.pdf
Воротникова, І. П. (2021). Розділ 5. Цифрові інструменти для адміністрування освітнього процесу. Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи: Порадник ІІ. З досвіду роботи освітян міста Київа. Київ, Україна: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка.
Дикань, Н. В., & Борисенко, І. І. (2008). Менеджмент. Київ, Україна: Знання.
Економічна стратегія України 2030. (б. д.). Український інститут майбутнього. Взято з https://strategy.uifuture.org/index.html.
Мескон, М. Х., Альберт, М., & Хедоури, Ф. (1998). Основы менеджмента. Москва: Дело.
Монастирський, Г. Л. (2014). Теорія організації. Тернопіль, Україна: ТНЕУ.
Павлова, Р. К., & Іваненко, В. В. (2020). Моделювання структури системи управління організацією. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління, 70 (4), 61–67. https://doi.org/10.32838/2523-4803/70-4-11.
Правдивцев, П. А., & Шевченко, К. М. (2019). Концепція впровадження цифрових сервісів в систему управління закладами загальної середньої освіти. Сучасний освітньо-інформаційний простір для формування соціально активної та професійно зорієнтованої особистості: виклики, досягнення, перспективи розвитку умовах Нової української школи (с. 133–137). Видавець ПП Лисенко М. М.
Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, Наказ Міністерства освіти і науки України № 17 (2021) (Україна). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0250-19.
Про повну загальну середню освіту, Закон України № 463-IX (2021) (Україна). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20
Цифрова адженда України – 2020. (2016). Київ, Україна: ГО «ХайТек Офіс Україна».
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).