УПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВОГО ПОРТАЛУ В ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.15.2021.242999Ключові слова:
цифрове освітнє середовище, вища освіта, структура, ефективністьАнотація
У статті досліджується досвід створення цифрового навчального порталу для професійної підготовки вчителів початкових класів у ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». Представлено теоретичне обґрунтування актуальності розробки нового типу цифрових навчальних ресурсів, які відповідають концепціям наступного покоління цифрового навчального середовища (NGDLE). Проаналізовано структуру цифрового порталу «Початкова школа: навчання впродовж життя», висвітлено зміст і призначення окремих його вкладок, розроблених і розміщених на порталі цифрових освітніх ресурсів. Досліджено ефективність запуску цифрового порталу «Початкова школа: навчання впродовж життя» на початковому етапі шляхом проведення опитувань серед викладачів університетів, учителів закладів загальної середньої освіти та здобувачів освіти першого і другого рівнів вищої освіти.
Посилання
Biloshchytskyi, A., Kuchansky, A., Andrashko, Yu. & Bielova, O. (2018). Learning Space Conceptual Model for Computing Games Developers. 2018 IEEE 13th International Scientific and Technology Conference on Computer Science and Information Technology (CSIT 2018), 97–102. doi:10.1109/STC-CSIT.2018.8526719.
Brown, М. (2017). The NGDLE: We Are the Architects. EDUCAUSE Rev, July/August, 11–18. Retrieved from https://er.educause.edu/articles/2017/7/the-ngdle-we-are-the-architects.
Cinar, M. & Torenli, N. (2010). Redesign Online Courses with Students’ Expectations: a Case Study with a New Infrastructure. Social and Behavioral Sciences, 9, 2013–2016. doi:10.1016/j.sbspro.2010.12.438.
Dobbin, G. (2016). Exploring the Next Generation Digital Learning Environment: Opportunities and Challenges. EDUCAUSE Learning Initiative, June. Retrieved from https://library.educause.edu/resources/2016/6/exploring-the-next-generation-digital-learning-environment-opportunities-and-challenges.
Farrow, R. (2016). A Framework for the Ethics of Open Education. Open Praxis, 8 (2), 93–109. doi:10.5944%2Fopenpraxis.8.2.291.
Georgouli, K. (2011). Virtual Learning Environments – An Overview. 15th Panhellenic Conference, Kastoria, Greece, 63–67. doi: 10.1109/PCI.2011.13.
Ghazali, A. S. M., Noor, S. F. M. & Saad, S. (2015). Review of Personalized Learning Approaches and Methods in E-Learning Environment. 2015 International Conference on Electrical Engineering and Informatics (ICEEI), 624–627. doi: 10.1109/ICEEI.2015.7352574.
Glazunova, O., Voloshyna, T. & Korolchuk, V. (2020). Hybrid Cloud-Oriented Learning Environment for IT Student Project Teamwork. Information Technologies and Learning Tools, 77(3), 114–129. doi:10.33407/itlt.v77i3.3210.
Inamorato dos Santos, A., Punie, Y., & Castaño-Muñoz, J. (2016). Opening up Education: a Support Framework for Higher Education Institutions. JRC Science for Policy Report. doi:10.279.1/293408.
Lynch, M. (2018). What is the Next Generation of Digital Learning Environments? Retrieved from https://www.thetechedvocate.org/what-is-the-next-generation-of-digital-learning-environments/.
Markova, O., Semerikov, S., Striuk, A., Shalatska, H., Nechypurenko, P. & Tron, V. (2019). Implementation of Cloud Service Models in Training of Future Information Technology Specialists. Proceedings of the 6th Workshop on Cloud Technologies in Education (CTE 2018), A. Kiv and V. Soloviev, Eds. Kryvyi Rih, Ukraine, 499–515. Retrieved from http://ceur-ws.org/Vol2433/paper34.pdf.
Panagiotidis, P. (2018). Technologies and Language Learning: Towards Next Generation Digital Learning Environments, ICERI2018 Proceedings, 1609–1617. doi:10.21125/iceri.2018.1364. (in English).
Spirin, O., Іatsyshyn, A., Ivanova, S., Kilchenko, A., and Luparenko, L. (2016). The Using of the Electronic Systems of Open Access for Information and Analytical Support Pedagogical Research. Information Technologies and Learning Tools, 55 (5), 136–174. doi:10.33407/itlt.v55i5.1501.
Биков, В. & Шишкіна, M. (2016). Теоретико-методологічні засади формування хмаро орієнтованого середовища вищого навчального закладу. Теорія і практика управління соціальними системами, 2, 30–52. Взято з http://tipus.khpi.edu.ua/article/view/73497.
Буйницька, O. (2019). Структурно-функційна модель інформаційно-освітнього середовища університету. Інформаційні технології і засоби навчання, 61(9), 268–278. doi:10.33407/itlt.v69i1.2313.
Воронова, Н. (2019). Цифрові освітні ресурси в теорії і практиці сучасної зарубіжної освіти. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 9, 37–47. doi:10.31865/2414-9292.9.2019.174534.
Закон України «Про освіту». (2017). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.
Закон України «Про вищу освіту». (2014). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/stru.
Кухаренко, В. (2016). Теорія і практика змішаного навчання. Харків: «Міськдрук», НТУ «ХПІ».
Наказ міністерства освіти і науки України № 466 (від 25 квітня 2013) «Про затвердження Положення про дистанційне навчання». Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13.
Цифрова адженда України – 2020. Концептуальні засади (Весія 1.0). Першочергові сфери, ініціативи, проекти «цифровізації» України до 2020 року. HITECH office. 2016. Взято з https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
