СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ ОСВІТІ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.15.2021.242937Ключові слова:
електронне навчання, компетентність, освітній процес, дистанційне навчання.Анотація
Електронне навчання стало невід’ємною частиною освітнього процесу. За останні роки впровадження електронного навчання, в тій чи іншій формі навчального процесу, набуто досвід його використання. Тому, виникає необхідність, з певною періодичністю, підсумовувати накопичений досвід роботи з електронними освітніми ресурсами, розглядати питання онлайн та офлайн форматів спілкування учасників освітнього процесу закладу вищої освіти. Потребують постійного контролю наявність та специфіка наповнення контенту дистанційного курсу, роль супроводу практичних занять у формуванні інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти, характеристика переваг та недоліків електронного навчання. У статті розглянуто переваги та недоліки електронного навчання в освітньому процесі. Відзначено, що конкурентоспроможність сучасних випускників закладу вищої освіти обумовлена як професійними, так і особистісними якостями. Авторами, ґрунтуючись на власному досвіді та аналізі наукової літератури, зауважено, що використання електронного навчання в освітньому процесі буде сприяти формуванню та розвитку компетентностей, необхідних у майбутній професійній діяльності фахівця, і, як наслідок, дозволить підвищити його конкурентоспроможність.
Посилання
Fedorenko, E. H., Velychko, V. Ye., Stopkin, A. V., Chorna, A. V., & Soloviev, V. N. (2019). Informatization of education as a pledge of the existence and development of a modern higher education. Proceedings of the 6th Workshop on Cloud Technologies in Education (CTE 2018), Kryvyi Rih, Ukraine, December 21, 2018. CEUR Workshop Proceedings 2433, 20–32. Retrieved from http://ceur-ws.org/Vol-2433/paper01.pdf
Биков, В. Ю., Спірін, О. М. і Пінчук, О. П. (2017). Проблеми та завдання сучасного етапу інформатизації освіти. Взято з https://cutt.ly/hE21EC4
Величко, В. Є. і Федоренко, О. Г. (2017). 15 Років електронному навчанню на фізико-математичному факультеті. Слов’янськ, Україна : ДДПУ, 7, 82–87.
Величко, В. Є. (2019). Теоретико-методичні засади застосування вільного програмного забезпечення у підготовці майбутніх учителів математики, фізики та інформатики. (Дис. д-ра пед. наук). Слов’янськ, Україна: ДВНЗ «ДДПУ»
Воробйова, О. П. (2018). Забезпечення якості електронного навчання в європейському просторі вищої освіти. Інформаційні технології і засоби навчання, 64 (2), 245–252.
Гібалова, Н. і Процай, Л. (2018). Реалізація компетентнісного підходу в підготовці майбутніх фахівців електронного навчання: досвід ПНПУ імені В.Г. Короленка. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 8, 129–138.
Глазова, В. В. і Кайдан, Н. В. (2015). Впровадження елементів дистанційного навчання у традиційний освітній процес. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 45, 223–229.
Глазова, В. В. і Кайдан, Н. В. (2019). Напрямки підготовки майбутніх учителів математики в умовах упровадження цифрових технологій. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 10, 213–222.
Глазова, В. В. і Садовський П. П. (2018). Підготовка вчителя математики до роботи в системі електронного навчання з використанням дистанційних технологій. Збiрник наукових праць фiзико-математичного факультету ДДПУ, 8, 139–144.
Головань, М. С. (2007). Інформатична компетентність: сутність, структура і становлення. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах, 4, 62–69.
Дишко, О. Л., Зубехіна, Т. В. і Павлишина, Н. Б. (2017). Інформаційно-комунікаційні технології в організації електронного навчання бакалаврів (на прикладі спеціальностей Туризм та Соціальна робота). Інформаційні технології і засоби навчання, 59 (3), 76–86.
Кайдан, Н. В. і Кайдан, В. П. (2017). Компетентності викладача як куратора змісту. Дистанційна освіта: регіональний вимір: матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції, 378–382.
Кухаренко, В. М., Главчева, Ю. М. і Рибалко, О. В. (2016). Куратор змісту. Харків, Україна: «Міськдрук».
Кухаренко, В. М. і Бондаренко, В. В. (2020). Екстрене дистанційне навчання в Україні. Харків, Україна: «Міська друкарня».
Наказ МОН молоді та спорту України № 1060 (2012, 1 жовтня). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12
Сікора, Я. Б. (2017). Використання методів управління знаннями для організації електронного навчання. Інформаційні технології і засоби навчання, 61(5), 162–174.
Федоренко, О. Г. і Величко, К. В. (2018). Роль та місце електронного навчання в процесі інформатизації освіти. Науковий вісник Донбасу, 1-2, 37–38.
Шишкіна, М. (2011). Перспективні технології розвитку систем електронного навчання. Інформаційні технології в освіті, 10, 132–139.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
