ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236450Ключові слова:
компетентнісний підхід, компетентність, компетенція, фахові компетентності, освітній компонент, магістр педагогіки вищої школи, викладач вищої школиАнотація
У статті зазначено, що сьогодні, під час підготовки магістрів педагогіки вищої школи, на перший план висуваються питання формування фахових компетентностей, бо саме вони дають змогу визначити, чи відповідає той чи той випускник ЗВО умовам сучасного ринку праці. Констатовано, що в результаті трансформації вищої освіти від «знаннєво орієнтованої» до «практико орієнтованої» особливого значення набуває компетентнісний підхід, від активного впровадження якого в систему вищої освіти, зокрема педагогічної, залежить сформованість загальних і фахових компетентностей. Підкреслено, що основу компетентнісного підходу складають два фундаментального компонента: компетенція та компетентність, і доведено, що поняття «компетенція» пов’язане зі змістом сфери діяльності здобувача вищої освіти, а «компетентність» – зі здобувачем, з його здатністю ефективно діяти як у стандартних, так і нестандартних ситуаціях. З’ясовано, що похідним компонентом усіх видів компетентності є фахова компетентність – інтегративна характеристика особистості, що виступає показником освіченості та проявляється в готовності та здатності до успішного здійснення професійної діяльності. Проаналізовано проєкт Стандарту спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки від 2019 р., що уможливило виділити програмні фахові компетентності, що мають бути сформовані в майбутніх викладачів вищої школи та розглянуто освітні компоненти, що цілеспрямовано впливають на формування фахових компетентностей майбутніх викладачів вищої школи.
Посилання
Дем’яненко, Н. (2006). Педагогічна парадигма вищої школи України: ґенеза й еволюція. Філософія освіти, 2 (4), 256−265.
Дзигаленко, Л.М. (2018). Розвиток фахової компетентності вчителів технологій у системі післядипломної освіти. (Дис. канд. пед. наук.). Вінниця, Україна: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.
Заблоцька, О.С. (2008). Компетентність, кваліфікація, компетенція як ключові категорії компетентнісної парадигми вищої освіти. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 39, 52–56.
Зеер, Э.Ф. (2000). Психология личностно-ориентированного профессионального образования. Екатеринбург, Российская Федерация: Урал. гос. проф.-пед. ун-т.
Зимня, І.О. (2003). Ключові компетенції – нова парадигма результату освіти. Вища освіта сьогодні, 5, 34–42.
Зікій, Г.С. (2017). Формування фахової компетентності педагогів професійного навчання. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова, 9, 27−32.
Зязюн, І.А. (2005). Філософія поступу і прогнозу освітньої системи. Педагогічна майстерність: проблеми, пошуки, перспективи: колективна монографія (с. 10−18). Київ; Глухів, Україна: РВВ ГДПУ.
Кучай, О.В. (2009). Компетенція і компетентність – відображення цілісності та інтеграційної суті результату освіти. Рідна школа, 11, 44–48.
Моштук, В. (2011). Фахова компетентність як основа проектно-технологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання. Молодь і ринок, 7, 108−112.
Парфентьєва, І.П. і Крива, В.С. (2017). Етимологія поняття «компетенція». Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського. Серія : Педагогічні науки, 1, 115−119.
Пометун, О.І. (2004). Теорія та практика послідовної реалізації компетентісного підходу в досвіді зарубіжних країн. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики. Овчарук О.В. (Ред.), (с. 15−24). Київ, Україна: «К.І.С.».
Пометун, О.І. і Пироженко, Л.В. (2004). Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посіб. Пометун О.І. (Ред.). Київ, Україна: Вид-во А.С.К.
Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
Дубасенюк, О.А. (Ред.). (2011). Професійна педагогічна освіта: компетентнісний підхід: монографія. Житомир, Україна: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка.
Сафонова, І.О. (2012). Сутнісні характеристики дефініцій «компетенція» та «компетентність». Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наукових праць. Шевченко Г.П. (Ред.). Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В.Даля, 6 (53), 150−162.
Холін, Ю.В., Кравцов, С.О., Маркова, Т.О. (Уклад.). (2014). Сучасні підходи до побудови освітніх програм: методичні матеріали. Харків, Україна: ХНУ.
Хуторской, A.B. (2003). Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования. Народное образование, 2, 58−64.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
