ОСВІД ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З МЕДІАКОМУНІКАЦІЙ НА ФІЛОЛОГІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ ДОНБАСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236445

Ключові слова:

професійна освіта, медіакомунікації, компетентності

Анотація

У статті висвітлено специфіку підготовки фахівців з медіакомунікацій в рамках спеціальності 014 Середня освіта. Українська мова та література. Автор наголошує на актуальності започаткування спеціалізації і визначає необхідні компетентності, що мають бути сформовані під час навчання та подає характеристику медійних умінь, притаманних майбутньому філологу. У статті розкриваються особливості підготовки фахівців з медіакомунікацій освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» та «магістр» на основі освітньо-професійної програми Середня освіта (Українська мова і література). У межах статті детально зупиняємось на практично-діяльнісному компоненті, який охоплює групи медіаосвітніх умінь, що визначаємо як сукупність інтелектуальних і практичних дій, які забезпечують здатність особистості усвідомлено здійснювати пошук, відбір, переробку, аналіз, створення медіатексту різних стилів і жанрів, проєктування й підготовку результатів медіаосвітньої діяльності.

Посилання

Габор, Н.Б. (2018). Журналістська освіта епохи WEB.3.0: дослідження, новітні навички, спроби перезавантаження. Вісник Львівського університету. Серія «Журналістика», № 43, С. 273–279.

Головченко, Г.О. (2012). Розвиток медіаосвіти у США. Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи: Збірник наукових праць третьої Міжнародної науково-практичної конференції (с. 129–132). Львів: Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.

Різун, В.В. (2004). Проблеми і перспективи розвитку журналістської освіти в Україні початку ХХI століття. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article=1338.

Anderson, J.R. (2013). The architecture of cognition. UK: Psychology Press.

Berret, C., & Phillips, C. (2016). Teaching data and computational journalism. Columbia School of Journalism. URL: https://bit.ly/cjsteachdata.

Goodman, R.S., & Steyn, E. (2017). Global journalism education in the 21 st century Challenges and innovations. Austin, Texas, USA: Knight Center for Journalism in the Americas.

Gyori, B., & Charles, M. (2018). Designing journalists: Teaching journalism students to think like web designers. Journalism & Mass Communication Educator, Vols. 73(2), pp. 200–217.

Hallin, D. C., & Mancini, P. (2014). Comparing media systems: Three models of media and politics. Cambridge, UK: Cambridge university press.

Hobbs, A. (2009). When the Provincial Press was the National Press (c. 1836 – c.1900). The International Journal of Regional and local Studies, Vols. 5 (1), pp. 16–43.

Kutner, M., Greenberg, E., JIN, Y., Boyle, B., Hsu, Y. C., & Dunleavy, E. (2007) Literacy in Everyday Life: Results from the 2003 National Assessment of Adult Literacy. NCES 2007–490. Washington, D.C., USA: National Center for Education Statistics.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-06

Як цитувати

Біличенко, О. . (2021). ОСВІД ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З МЕДІАКОМУНІКАЦІЙ НА ФІЛОЛОГІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ ДОНБАСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 1(14), 18–28. https://doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236445

Номер

Том 1 № 14 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).