КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТЬ: «ДЕМОКРАТИЧНА КУЛЬТУРА» ТА «КУЛЬТУРА ДЕМОКРАТІЇ» В КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИ

Автор(и)

  • Ольга Головко

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.13.2020.223143

Ключові слова:

менеджери освіти, демократична культура, культура демократії, демократизація, демократична компетентність.

Анотація

У статті подано компаративний аналіз понять: «демократична культура» та «культура демократії» в контексті підготовки майбутніх менеджерів освіти, бо в сучасній педагогічній науці наявна певна неузгодженість у визначенні цих понять. Актуальність порушеної проблеми доводить той факт, що на сьогодні в Україні відбуваються процеси демократизації в усіх сферах суспільного життя, зокрема й у сфері освіти. Автором проаналізовано визначення поняття «культура», представлені в дослідженнях із філософії, соціології, культурології, педагогіки. З’ясовано, що культура в сучасному науковому дискурсі розглядається у вузькому та широкому значеннях. Доведено, що в контексті підготовки майбутніх менеджерів освіти більш доцільним є використання поняття «демократична культура», що передбачає набуття особистісного сенсу через формування знань, умінь, ставлень, уявлень, цінностей, готовність залучатися до вирішення актуальних суспільних проблем.

Посилання

Андрущенко, В. (2014). Демократична культура особистості: проблема формування. Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія, 32, 5–9. Взято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vird_2014_32_2

Герчанівська, П. Е. (2015). Культурологія: термінологічний словник. Київ, Україна: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв.

Гончаренко, С. (1997). Український педагогічний словник. Київ, Україна: Либідь.

Горлач, М., Кремень, В., Рибалко, В. (Ред.). (2000). Філософія: підручник. Харків, Україна: Консум.

Закон України про освіту. № 2145-19. (2017, 5 вересня). Взято з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

Зубок, Ю. А., Чупров, В. И. (Ред.). (2008). Социология молодёжи: энциклопедический словарь. Москва, Российская Федерация : Academia.

Клепко, С. Ф. (2008). Чи сприяє система освіти України розвитку культури демократії. DRAFT, 7, 1–24.

Королюк, С. (2018). Які компетентності варто розвивати керівнику нової української школи. Імідж сучасного педагога, 4(181), 5–9. DOI: 10.33272/2522-9729-2018-4 (181)-5-9

Латигіна, Н. А. (2011). Цінності та ідеали демократії. Гілея: науковий вісник, 50, 654−661.

Побожій, С. І. (Укл.). (2014). Історія української культури: словник термінів та понять. Суми, Україна: ДВНЗ «УАБС НБУ».

Meyer-Bisch, P. (Ed.). (1995). Culture of democracy: a challenge for schools. Vendôme, France: UNESCO Publishing.

Reference Framework of Competences for Democratic Culture. (2018). Council of Europe. Retrieved from https://www.coe.int/en/web/campaign-free-to-speak-safe-to-learn/reference-framework-of-competences-for-democratic-culture

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-25

Як цитувати

Головко, О. (2020). КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТЬ: «ДЕМОКРАТИЧНА КУЛЬТУРА» ТА «КУЛЬТУРА ДЕМОКРАТІЇ» В КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (13), 206–216. https://doi.org/10.31865/2414-9292.13.2020.223143

Номер

№ 13 (2020)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).