ЦЕ СЛІД ПАМ’ЯТАТИ. ЦЕ СЛІД ЗНАТИ! Ознайомлення з творами про Чорнобильську трагедію на уроках позакласного читання в різних класах загальноосвітньої школи

Анотація

Об’єктом дослідження є художні та художньо-докуметальні твори, присвячені змалюванню подвигу пожежників, які першими почали вести боротьбу з атомною небезпекою, викликаною Чорнобильською катастрофою. Тексти підбиралися з урахуванням дидактико-емоційних можливостей учнів усіх трьох категорій сучасної загальноосвітньої школи: збірка оповідань Є. Гуцала «Діти Чорнобиля», повість О. Єсаулова «Мамо, а що це було?» (початкова школа), документальні повісті Л. Віриної «Тієї вогняної ночі», «Приборкувачі вогню» В. Трегубова, «Чорнобиль – трава гірка» Л. Даєна (для учнів середніх та старших класів).

Твори Є. Гуцала переважно сумовито-трагічного настрою, хоча й по-різному торкаються наслідків Чорнобильської катастрофи, що потребує різних методичних підходів під час їх розгляду. «Дитя від стронцію» – це душевний біль Мар’янки, яка розривається між любов’ю й ненавистю до вчительки-невістки (зачала дитя від загиблого від радіації брата Мар’янки Василя, що й примушує жінку зробити аборт) і бажанням самій народити хлопчика, схожого на брата. Тому й аналіз зосереджується на розгляді уривків, де  дівчинка дає волю вираженню своїх почуттів. «Різдвяне оповідання» – непростий шлях подолання душевної самотності, налаштованості на власну смерть, що характеризують світовідчуття чорнобильської сироти Катрусі, за яку борються дід Ілько та тітка Онися. З цього приводу увага школярів зосереджується на розкритті настроїв дівчинки та їхніх змін завдяки спілкуванню з близькими їй людьми.

Розгляд повісті О. Єсаулова «Мамо, а що це було?» зосереджується на виявленні негативних наслідків панування тоталітарної радянської системи, що позначилася й на характері дій усіх причетних до чорнобильської катастрофи. Цим обумовлено те, що для обговорення пропонуються фрагменти проблемно-дискусійного характеру.

Твори, рекомендовані для середніх та старших класів, мають ряд спільних і водночас індивідуальних ознак, що й обумовлює підходи до їхнього розгляду. Акцентується увага на темпоритмові хронологічного викладу подій до та після вибуху реактора, що дозволяє збагнути звичайність і винятковість перших пожежників, які повели боротьбу не лише з вогнем, а і збунтованим атомом. Пропонується для обговорення й те, у чому письменники вбачають причини вибуху. Шляхом постановки низки проблемних питань учні підводяться до усвідомлення, що відповідь на це питання знаходиться не стільки в науково-технологічній площині, скільки в морально-етичних якостях усіх, хто був причетний до ЧАЕС