ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГА ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ В ІННОВАЦІЙНИХ УМОВАХ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.13.2020.222851Ключові слова:
педагог закладів професійної (професійно-технічної) освіти, професійна освіта, інноваційні умови, нові професійні педагогічні ролі.Анотація
У статті представленні результати теоретичного аналізу процесу підготовки педагога закладів професійної (професійно-технічної) освіти в інноваційних умовах. Виявлені інноваційні фактори впливу на процес підготовки педагога професійної освіти. Проаналізовані типи інновацій, пов’язані з професійною освітою швейного профілю. Розглянуті ключові навички успішної кар’єри в 2020 і подальших роках. Установлено, що креативність є однією з провідних навичок, що впливає на ефективність навчальної діяльності і взаємовідносини між студентом і педагогом. З’ясовано, що опора на закономірності функціонування мозку в організації ефективного процесу підготовки педагога є вимогою сьогодення. Здійснена спроба визначення моделі педагога закладів професійної (професійно-технічної) освіти, яка базується на об’єднанні функціоналу таких педагогічних ролей, як тьютор, коуч, ментор, фасилітатор, модератор, едвайзер, наставник, новатор, розробник навчальних середовищ і педагогічний дизайнер. Запропонована інформативно-комунікативна модернізація окремих навчальних дисциплін підготовки педагога закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Посилання
Brsana, Hansen (2017.10.04) Правила мозгового штурма: руководство по созданию великих идей. Взято з https://www.wrike.com/ru/blog/pravila-mozgovogo-shturma-rukovodstvo-po-sozdaniyu-idey/ (дата звернення 04.06.2020).
Вікторенко, І. і Горобець, Л. (2019). Нові професійні ролі та функції сучасного вчителя в контексті Концепції Нової української школи. Профессіоналізм педагога: теоретичні і методичні аспекти, 11, 93–106. DOI: https://doi.org/10.31865/2414-9292.11.2019.197377
Ворніков, В. (2018). Конвенціональність та її роль у соціальній адаптації в Україні. Вісник львівського університету ім. Івана Франка. Серія філософські науки, 20, 58–69.
Дороніна, Т. О. (2018). Розгалуження педагогічних спеціалізацій як відображення соціального спрямування педагогічної освіти. Науковий вісник Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. Серія : Педагогіка, 10, 41–47. Взято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkogpth_2018_10_6
Едвард де Боно (1997). Шесть шляп мышления. Санкт-Петербург, Российская Федерация: Питер Паблишинг. (Серия «Тренировка ума»). Переклад з ISВN 0-14-013784-Х (англ.)
Кириченко, Т. В. (2017). Локус контролю як механізм розвитку саморегуляції у майбутніх учителів. Молодий учений, 6(46), 326-330.
Кондратюк, Т. В. (2018). Четвертая промышленная революция: какие компетенции необходимы сотрудникам? Стратегические решения и риск-менеджмент, 3(108), 66–79.
Коноваленко, Ю. (2017.03.21). Тьюторы, коучи и эдвайзеры – кто они? Освіта.ua. Взято з https://ru.osvita.ua/school/reform/55183/ (дата звернення: 02.08.2020).
Кулакова А. Б. (2018). Поколение z: теоретический аспект. Вопросы территориального развития, 2(42), 6.
Лысов, C. (2016). Четвертая промышленная революция. Эра кибер. По следам «Давос – 2016». Взято з https://sherlock-solutions.com/problem-solving-techniques/the-fourth-industrial-revolution-the-era-of-cyber-in-the-footsteps-of-davos-2016/ (дата звернення 05.05.2020).
Матвійченко, О. С. (2018). Концепція Індустрія 4.0.: зміст, можливості та ризики. Бизнес Информ, 12(491), 91–99.
Махова, Г. В. і Панасюк, В. В. (2019). Рекрутинг у кансалтингових компаніях у контексті зміни поколінь. Бизнес Информ, 6(497), 251–258.
Міністерство освіти і науки України. EU4SKILLS. Взято з https://mon.gov.ua/ua/tag/eu4skills (дата звернення 02.05.2020).
Міністерство освіти і науки України. Дуальна освіта. Взято з https://mon.gov.ua/ua/osvita/profesijno-tehnichna-osvita/dualna-osvita (дата звернення 02.05.2020).
Міністерство освіти і науки України. Освітні стандарти, навчальні плани та програми. Взято з https://mon.gov.ua/ua/osvita/profesijno-tehnichna-osvita/derzhavni-standarti-navchalni-plani-ta-programi (дата звернення 02.05.2020).
Рабунец, П. (2014.10.15). Пять «Почему?» – Метод решения проблемы через поиск первопричины. Взято з https://www.leaninfo.ru/2014/10/15/5-pochemu/ (дата звернення: 15.07.2020).
Соколова, Е. И. (2013). Анализ терминологического ряда «коуч», «ментор», «тьютор», «фасилитатор», «эдвайзер» в контексте непрерывного образования. Непрерывное образование: XXI век, 4, 124–135.
Українське покоління Z: цінності та орієнтири. Результати загальнонаціонального опитування (2017). Київ. (140). Взято з http://neweurope.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/Ukr_Generation_ukr_inet-2.pdf (дата звернення: 06.06.2020).
Ілляшенко, С. М. (Ред.) (2014). Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту: магістерський курс: підручник. Суми, Україна: Університетська книга.
Фаляхов И. И. (2016). Диверсификация моделей наставничества: ментор, тьютор, коуч, фасилитатор и идентификация их готовности к осуществлению наставнической деятельности. Казанский педагогический журнал, 2–1(115), 45-49.
Цветков, А. В. (2017). Нейропедагогика для учителей: как обучать по законам работы мозга. Москва, российская Федерация: Издательство «Спорт и культура-2000».
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
