ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ І ФОРМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.13.2020.222838Ключові слова:
культура мовлення, майбутній юрист, інтерактивні форми і методи, метод проєктів.Анотація
Статтю присвячено характеристиці інтерактивних методів і форм удосконалення культури мовлення майбутніх юристів під час їх базової підготовки в закладі вищої освіти. До продуктивних форм удосконалення культури мовлення фахівців віднесено заняття-диспути, заняття-дослідження, заняття-дискусії, бінарні заняття, на яких формується комунікативна компетентність студентів, виявляється їх ініціатива, створюється ситуація впевненості, інтелектуальної розкутості, реалізується педагогіка співпраці. Серед методів удосконалення культури мовлення правників чільне місце посідають рольові і ділові ігри, театральні методики, техніка драми, які сприяють не лише вдосконаленню культури мовлення фахівців юридичної галузі, а й розвивають їх фантазію й творчі здібності, сприяють соціалізації особистості, дозволяють реалізовувати контекстний (професійно орієнтований) підхід у підготовці юристів. Особливу увагу приділено методу проєктів, а саме: з’ясовано його роль у вдосконаленні культури мовлення майбутніх правників, виділено стадії виконання проєкту, схарактеризовано особливості його оцінювання.Посилання
Башкір, О. (2018). Активні й інтерактивні методи навчання у вищій школі. Педагогіка і психологія, 60, 33–44. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.2539319.
Вербицкий, А. А. (1991). Активное обучение в высшей школе: контекстный подход: методическое пособие. Москва, Российская Федерация: Высшая школа.
Ляховицкий, М. В. (1981). Методика преподавания иностранного языка: учеб. пособие для филол. ф-тов вузов. Москва, Российская Федерация: Высшая школа.
Мамонова, О. І. (2015). Контекстна модель професійно спрямованої мовної підготовки майбутніх правоохоронців. (Дис. канд пед. наук). Старобільськ, Україна: ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».
Αγαθαγγελίδου, Μ. (2007). Το παραδοθιακό παιχνίδι στη διδασκαλία της γλώσσας. Πρακτικά Διεθνούς Συνεδρίου «Η Ελληνική Γλώσσα ως δεύτερη/ξένη». (Σ. 45–54). Θεσσαλονίκη: Πανεπιστήμιο Δυτικής Μακεδονίας.
Αντωνοπούλου, Ζ. (2010). Το θεατρικό παιχνίδι στην εκμάθηση του λεξιλογίου της ξένης γλώσσας. Πρακτικά 5ου Πανελλήνιου Συνεδρίου “Mαθαίνω πως να μαθαίνω”. Αθήνα: Ελληνικό Ινστιτούτο Εφαρμοσμένης Παιδαγωγικής και Εκπαίδευσης. Взято з http://www.elliepek.gr/documents/5o_synedrio_eisigiseis/Antonopoulou_Zoi.pdf.
Γκαραβέλας, Κ. (2007). Η συμβολή των παιχνιδιών ρόλων στην επικοινωνιακή ικανότητα των μαθητών μιας ξένης γλώσσας. Взято з http://www.pi-schools.gr/download/publications/epitheorisi/teyxos17/155-169.pdf.
Ζερδέλη, Σ., Σαραφίδου, Τ. (2011). Μεθοδολογικές προσεγγίσεις και προτάσεις πρόσληψης και παραγωγής λεξιλογίου στο γλωσσικό μάθημα με εφαρμογή του κειμενοκεντρικού/επικοινωνιακού μοντέλου και της μεθόδου project σε επιλεγμένα κειμενικά είδη. Β΄ Μέρος. Παιδαγωγικός Λόγος, 1, 85–99.
Κακάτσιου, Χ. (2006). Η διαθεματικότητα στην εκπαίδευση κια η μέθοδος project. Δελτίο Παιδαγωγικού Ινστιτούτου Κύπρου, 8, 29–32.
Κατσέλης, Γ. (2010). Εκπαιδευτικό Δράμα: θεωρητικό πλαίσιο και δραματικές τέχνες. Взято з http://www.psichogios.gr/datafiles/videos/EkpaideutikoDrama_1.pdf.
Κοντός, Ευσ. (2013). Μέθοδος project: πρακτική εφαρμογή, αντιμετώπιση προβλημάτων. Взято з http://dide.fth.sch.gr/grepr/wp-content/uploads/2013/02/st_kontos.pdf.
Μιχαηλίδου-Ευριπίδου, А. (2006). Ερευνητικές Μελέτες-Projects. Δελτίο Παιδαγωγικού Ινστιτούτου Κύπρου, 8, 11–12.
Τσαρούχα, B. (2013). H μέθοδος project ως δημιουργικό μοντέλο ∆ιδασκαλιας. Взято з http://dide.fth.sch.gr/grepr/wp-content/uploads/2013/02/axiologisi-project.pdf.
Χασάπης, Α. (2011). Τεχνικές του δράματος και Διδακτική των ζωντανών γλωσσών. Η συμβολή τους στη διαμόρφωση διαπολιτισμικής συνείδησης. Взято з http://www.frl.auth.gr/sites/congres/interventions/gr/xassapis.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).