ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «МИСТЕЦТВО» В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Автор(и)

  • Олена Зубарєва

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.13.2020.222835

Ключові слова:

мистецька освіта, дистанційне навчання, мотивація, візуалізація, педагогіка партнерства.

Анотація

У статті висвітлено використання дистанційних технологій у різноманітності та варіативності форм їх застосування як відгук на вимоги сучасного освітнього середовища. З’ясовано, що завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям творчий учитель має унікальну можливість самостійно створювати необхідний мультимедійний супровід до дистанційних уроків, виходячи з власного бачення теми, ураховуючи особливості класу, школи. Досвід використання курсу дистанційного навчання у викладанні мистецтва показує, якщо використовувати доступний дистанційний інформаційний ресурс із дисципліни «Мистецтво», виграють і викладачі, і учні. І тепер не лише вчитель будуватиме навчальний процес з урахуванням індивідуальності учня, а й учень може побудувати власний навчальний маршрут отримання знань, ураховуючи особисті вподобання. Розкрито значення систематизації теоретичної основи у формі дистанційного курсу, що дозволяє сформувати певну інформаційну базу, на яку учні можуть спиратися під час виконання практичних завдань.

Посилання

Закон України про освіту. № 2145-19. (2017, 5 вересня). Взято з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

Биков, В. Ю. (2015) Дистанційне навчання в країнах Європи та США і перспективи для України. Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби і технології, (с. 77–140). Київ, Україна: Атіка,

Биков, В. Ю. (2008) Технологія створення дистанційного курсу: навч. посіб. Київ, Україна: Міленіум. ,

Гриневич, Л., Морзе, Н., Прошкін, В., Шемелинець, І., Линьов, К. і Рій, Г. (2020). Організація освітнього процесу в школах України в умовах карантину: аналітична записка. Київ, Україна: Київський університет імені Бориса Грінченка.

Кондратова, Л. (б.д.). Дистанційний курс «Методика викладання мистецтва в початкові школі на засадах НУШ» як засіб професійного саморозвитку вчителя мистецтва. Взято з https://artedu.com.ua/index.php/adm/article/view/88

Лотоцька, А. і Пасічник, О. (б.д.). Організація дистанційного навчання в школі. Методичні рекомендації. Взято з https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2020/metodichni%20recomendazii-dustanciyna%20osvita-2020.pdf

Пінчук, О. П., Манако, А. Ф. і Савельєва, І. В. (2013) Науково-методичні рекомендацій щодо використання педагогічними працівниками дистанційних форм навчання. ІІТЗН НАПН України. Київ, Україна.

Про затвердження Положення про дистанційне навчання. Наказ МОН України, Положення від 25.04.2013 № 466 (із змінами, внесеними згідно з наказами МОН № 660 від 01.06.2013, № 761 від 14.07.2015). Взято з http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-25

Як цитувати

Зубарєва, О. (2020). ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «МИСТЕЦТВО» В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (13), 13–25. https://doi.org/10.31865/2414-9292.13.2020.222835

Номер

№ 13 (2020)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).