ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ДОСЛІДНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Автор(и)

  • Oleksandr Kosheliev

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.8(1).2018.153743

Ключові слова:

професійна підготовка, математична компетентність, проект, конференція, майбутні вчителі початкової школи.

Анотація

Статтю присвячено актуальній проблемі підвищення якості фахової підготовки майбутнього вчителя початкової школи в контексті реформування освіти України і розбудови Нової української школи. Зокрема, автор зупиняється на методичних аспектах формування фахової математичної компетентності студентів засобами дослідницької діяльності. Здійснено теоретичний аналіз поняття «математична компетентність», і визначено її як складову фахової компетентності майбутнього вчителя початкової школи. Запропоновано власний досвід організації дослідницької діяльності, який передбачає індивідуальну (підготовка рефератів, повідомлень, доповідей для виступу на лекційних, семінарських і практичних заняттях); групову (студентські наукові співтовариства, проблемні групи, наукові семінари) і масову (асамблеї, конгреси, конференції, симпозіуми, форуми) форми.

Посилання

Глузман, Н. А. (2010). Методико-математична компетентність майбутніх учителів початкових класів. Київ: Вища школа – ХХІ.

Головань, М. С. (2011). Компетенція та компетентність: порівняльний аналіз понять. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Науковий журнал. Суми: СумДПУ ім. А С Макаренка, 8(18), 224–234.

Головань, М. С. (2014). Математична компетентність: сутність та структура. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету, 1, 35–39.

Зіненко, І. М. (2009). Визначення структури математичної компетентності учнів старшого шкільного віку. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2, 165–174.

Красновский, Э. А., Баранова, В. Ю., Ковалева, Г. С. і Кошеленко, Н. Г. (2007). Основные результаты международного исследования образовательных достижений учащихся PISA – 2006.

Москва: Центр оценки качества образования ИСМО РАО.

Крилова, Т. В. (2014). Психолого-педагогічні аспекти розвитку методичної компетентності вчителя математики. Математика в рідній школі, 4, 2–5.

Кудрявцев, Л. Д. (2008). Мысли о современной математике и методике ее преподавания. Москва: Физматлит.

Петрова, Е. М. (2012). Понятие «математическая компетентность будущего специалиста технического профиля» в контексте компетентностного подхода. Современные проблемы науки и образования, 1. Получено с www.science-education.ru/101-5504.

Раков, С. А. (2005). Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ. Харків : Факт.

Ходырева, Н. Г. (2001). Становление математической компетентности будущего учителя при подготовке в педагогическом вузе. Педагогические проблемы становления субъектности школьника, студента, педагога в системе непрерывного образования, 3, 67–70.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-26

Як цитувати

Kosheliev, O. (2018). ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ДОСЛІДНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (8 (1), 100–108. https://doi.org/10.31865/2414-9292.8(1).2018.153743

Номер

№ 8 (1) (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).