ФАКТОРИ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

  • Volodymyr Steshenko
  • Bohdan Steshenko

DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.8(1).2018.153735

Ключові слова:

вища освіта, освітній процес, педагогічні умови, умови, фактори (підстави) педагогічних умов.

Анотація

Проаналізовано розуміння вченими понять: «умови» та «педагогічні умови». Розглянуто підходи до розуміння поняття «педагогічні умови». Установлено, що поняття «педагогічні умови» слід трактувати як обставини/причини, які обумовлюють/визначають ефективне (нормальне) функціонування предмета дослідження; визначати педагогічні умови в кожному конкретному випадку необхідно з урахуванням діяльнісного, системного та інших методологічних підходів; при виборі певних педагогічних умов слід ураховувати відповідні фактори (підстави) їхньої наявності; такими факторами виступають провідні види освітньої діяльності, що підлягають дослідженню в кожному конкретному випадку; усі умови формування певних якостей або утворень у студентів доцільно представляти відповідно до здійснюваної освітньої діяльності: соціально-виховної, організаційної, дидактичної, методичної або їхніми поєднаннями; при виборі педагогічних умов у наукових роботах необхідно спиратися на вказані фактори їхнього визначення.

Посилання

Андреев, В.И. (2000). Педагогика: учебный курс для творческого саморазвития. Казань, Россия: Центр инновационных технологий.

Артемов, В. Ю. (2015). Теоретичні та методичні основи формування деонтологічної компетентності фахівців із організації захисту інформації з обмеженим доступом. (Дис. д-ра пед. наук). Київ, Україна.

Бим-Бад, Б.М. (2002). Педагогический энциклопедический словарь. Москва, Россия.

Гончаренко, С. (1997). Український педагогічний словник. Київ, Україна: Либідь.

Ипполитова, Н. и Стерхова, Н. (б.д.). Анализ понятия «педагогические условия»: сущность, классификация. General and Professional Education, 1, 8–14.

Набока О. Г. (2012). Професійно-орієнтовані технологій навчання у фаховій підготовці майбутніх економістів: теорія та методика застосування. Слов’янськ, Україна.

Налимова, О. О. (2016). Методические условия организации интерактивного обучения естествознанию в 5 классе. Молодой ученый, 6.1, 67–69.

Остапенко, С. А. (2012). Дидактичні умови формування соціальної компетентності студентів філологічних спеціальностей у процесі самостійної навчальної діяльності. Професійна підготовка: наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Серія: психолого-педагогічні науки, 1, 164–169.

Cтарєва, А. М. (б.д.). Організаційно-методичні умови підготовки майбутніх учителів суспільствознавчої галузі в контексті інноваційних процесів в освіті. Взято з http://www.e-reading.ws/chapter.php/81556/46/Bogachkina_-_Psihologiya.html.

Білодід, І. К. (Ред.). (1970 – 1980). Словник української мови: в 11 т. Т. 10. Київ, Україна: Наукова думка.

Тверезовська, Н. Т. (2011). Організаційно-педагогічні умови формування фахових компетенцій організаторів виробництва у ЗВО І-ІІ рівня акредитації. Науковий вісник Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України, 159 (3), 261–265.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-26

Як цитувати

Steshenko, V., & Steshenko, B. (2018). ФАКТОРИ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (8 (1), 27–36. https://doi.org/10.31865/2414-9292.8(1).2018.153735

Номер

№ 8 (1) (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).