Етика

РЕДАКЦІЙНА ЕТИКА

I. Основні положення

Рецензенти і редактори зобов'язані здійснювати неупереджений огляд рукописів, дотримуючись конфіденційності, та заздалегідь декларувати наявність конфлікту інтересів.
Редакція ретельно розглядає усі спірні ситуації та порушення; за необхідності здійснює коригування або вилучення матеріалів.

II. Загальні обов’язки та відповідальність редакції

Редакція журналу у своїй роботі спирається на розробки Комітету з публікаційної етики (Committee on Publication Ethics, Великобританія), видавництва Elsevier (Нідерланди) та інших закордонних редакторських асоціацій та інформаційних систем.
У ході редакційно-видавничого процесу забезпечує технічну та інформаційну підтримку користувачів журналу.
Гарантує конфіденційність матеріалів, поданих до журналу, упродовж усього редакційно-видавничого процесу, враховує положення Закону України «Про захист персональних даних» і загального регламенту захисту даних GDPR.
Ураховує зауваження та пропозиції читачів, авторів та рецензентів щодо шляхів удосконалення роботи видання.
Редакція оперативно реагує на будь-які скарги щодо роботи журналу та гарантує вирішення всіх проблемних ситуацій.

Співпраця з читачами

Редакція забезпечує належне інформування читачів та розсилку щойно опублікованого контенту.
Гарантує, що всі опубліковані наукові матеріали були відрецензовані кваліфікованими експертами.

Співпраця з авторами

Редакція надає авторам докладні інструкції щодо редакційно-видавничого процесу, інформує про терміни прийому матеріалів та дати публікації випусків.
Авторам надається детальних опис процесу рецензування; у разі будь-яких відхилень від описаного процесу, редактори зобов’язані надати авторові пояснення.
Редакція визначає критерії оцінювання матеріалів та здійснює підбір рецензентів для кожного окремого рукопису.
Надсилає авторам розгорнуті коментарі рецензентів.
Редакція зберігає право на незначну літературну редакцію та корекцію текстів зі збереженням авторського стилю.
Рішення редактора щодо прийняття/відхилення рукопису ґрунтується на його актуальності, новизні, відповідності науковому спрямуванню та вимогам журналу.
Якщо рукопис містить багато спірних моментів (наприклад, негативні відгуки про якість статті обох рецензентів, стаття не доопрацьована автором з урахуванням зауважень рецензентів), редакція не може затвердити його до публікації.
У випадку незгоди автора з редакторським рішенням, в журналі декларується механізм апеляції до редакції.
За бажанням автора, рукопис може бути знятий з розгляду та заархівований в системі журналу (із подальшою можливістю відновлення подання у чергу). Для цього автору необхідно звернутись до редактора із відповідним запитом.

Співпраця з рецензентами

Редакція забезпечує рецензентів детальними інструкціями щодо роботи в системі журналу.
Редакція просить рецензента зазначити наявність можливих конкуруючих інтересів перш ніж він погодиться переглянути призначений матеріал.
Редакція просить рецензентів повідомляти про усі випадки плагіату.
Надсилає рецензентам повідомлення з подякою за їх внесок у роботу журналу
Гарантує, що кваліфікація всіх рецензентів відповідає рівню фахового видання, та за потреби коригує їх склад.
Припиняє співробітництво з рецензентами, які надають рецензії поганої якості або із постійним запізненням.
Використовує низку джерел (не лише персональні контакти) для виявлення потенційних рецензентів (спеціалізовані галузеві бази даних).
Гарантує, що процес рецензування є чесним, об’єктивним, неупередженим та вчасним.
Адаптує процес рецензування до потреб користувачів та надає можливість кожному рецензенту здійснювати огляд подання найбільш зручним для нього способом.
Рецензенти не мають права розголошувати дані, представлені в рукописах, до їх публікації.

Співпраця з редакторами

Редакція зобов’язується:

Надати новим редакторам детальні інструкції щодо роботи із системою журналу та особливостями редакційно-видавничого процесу.
Регулярно переглядає склад редакційного штату.
Здійснює постійне інформування членів редакційного штату про нововведення.
Надає чіткі інструкції редакторам щодо їхніх функцій, повноважень та обов’язків (підтримки та просування журналу).
Періодично проводить консультації з членами редакційного штату, інформує про зміни в політиці журналу, технічні нововведення та обмін пропозиціями щодо подальшого функціонування журналу.
Редактори не мають права розголошувати дані, представлені в рукописах, до їх публікації.

III. Статус автора

У списку авторів мають бути вказані особи, які зробили істотний внесок у наукове дослідження, подане у статті. Академічний статус, посада або інший показник старшинства не повинні визначати порядок у цьому списку; порядок авторів має зазначити відносне лідерство та величину внеску дослідників у дану наукову роботу.

Автором рукопису вважається дослідник, що брав участь в усіх наступних етапах підготовки статті:

формулювання ідеї проведення дослідження та постановка проблеми і цілей дослідження;
розроблення концепції та дизайну рукопису, збір даних, їх аналіз та інтерпретація;
складання статті або її критичний науковий огляд і коригування;
затвердження фінальної версії до публікації.

Кожен автор несе відповідальність за зміст статті. Якщо робота виконана великою групою науковців, до списку авторів необхідно включити осіб, що відповідають вищевказаним критеріям та додати назву групи.

Фінансування дослідження або загальний нагляд за роботою групи не є авторством.

Зміна авторів. Якщо в проміжок часу від подання рукопису до моменту його публікації з будь-яких причин до списку авторів необхідно внести зміни, автор, що депонує рукопис, повинен зв’язатись із редакцією та вказати причину змін.

IV. Конфлікт інтересів

Конфлікт інтересів (KI) – це фактори, що негативно впливають на об’єктивність, або ж можуть бути сприйняті як втручання у процес рецензування, прийняття редакційних рішень, публікації та презентації рукопису.

Конфлікт інтересів може виникати по відношенню до окремих осіб або організацій та поділяється на наступні категорії (але не обмежуються лише вказаними):

Персональний КІ:

Особисті відносини (наприклад, друзі, члени сім'ї, нинішні або попередні керівники, опоненти) з особами, що беруть участь у поданні або рецензуванні рукописів (авторами, рецензентами, редакторами або членами редколегії).
Особисті переконання (політичні, релігійні, ідеологічні або інші), пов'язані з темою рукопису, що можуть перешкодити об'єктивному процесу публікації (на етапі подання, рецензування, прийняття редакційних рішень або публікації).

Професійний КІ:

Рецензент або редактор є колегою автора, що брав участь або спостерігав за проведенням дослідження.
Членство в організаціях, що лобіюють інтереси автора.

Фінансовий КІ:

Дослідницькі гранти від будь-яких спонсорських організацій: урядових, неурядових, науково-дослідницьких або благодійних установ.
Патентні заявки (наявні або очікувані), включаючи заявки інститутів, до яких має відношення автор та від яких він може мати прибуток.
Гонорари, подарунки та винагороди будь-якого роду.

Всі особи, що мають відношення до рукопису, в тому числі автори, редактори, рецензенти і читачі, що коментують і оцінюють даний матеріал, повинні повідомити про наявність конфлікту інтересів:

Якщо, на думку редакторів, існують обставини, що можуть вплинути на неупереджений огляд, редакція не залучає такого рецензента.

Редакція залишає за собою право не публікувати рукопис, якщо заявлений автором конфлікт інтересів ставить під загрозу об'єктивність і достовірність оцінювання дослідження.

Якщо редакція виявить наявність конфлікту інтересів, що не був задекларований при поданні – рукопис може бути відхилений. Якщо незадекларований конфлікт інтересів буде виявлений після публікації, за необхідності статтю може бути виправлено або видалено.

V. Доступ та використання матеріалів і даних

Автори погоджуються, що всі матеріали, представлені у публікації, знаходяться у вільному доступі і можуть бути використані іншими дослідниками з науковою некомерційною метою на умовах ліцензії Creative Commons (CC BY-NC-SA 4.0).

Допоміжні дані (набори даних, програмні додатки, фото-, аудіо-, відеоматеріали), що висвітлюють і доповнюють зміст дослідження, можуть бути додатково розміщені в інституційних репозиторіях або на інших Інтернет-ресурсах, на що потрібно дати посилання у статті. Якщо автор не має можливості скористатись таким ресурсом, матеріали можуть бути завантажені в журнал як «Супровідні файли» під час подання статті (Крок 4).

Якщо у статті описано нове програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, автори повинні розмістити його на підходящому ресурсі і надати вичерпний опис алгоритмів, що використовувались.

Якщо виникає сумнів у достовірності даних, приведених в опублікованій статті, а доступ до них закритий, що унеможливлює їх перевірку, читачі можуть зв’язатись із редакцією, щоб в подальшому сконтактувати з автором, перевірити і внести корективи.

На запит редакції автори повинні надати відкритий доступ до всіх даних і матеріалів, представлених у статті, якщо це не порушує правил конфіденційності, пов'язаних з анонімним опитуванням людей під час дослідження.

VI. Виправлення та доповнення

За потреби редакція вносить необхідні виправлення та уточнення в контент, публікує спростування та вибачення.
Редакція може внести дрібні правки (виправлення невеликих помилок) та уточнення змісту статті, що покращують її зміст, проте істотно не змінюють її структуру вцілому. Для цього необхідно надіслати запит в редакцію.

VII. Коментування опублікованих статей

На сторінках опублікованих статей передбачено можливість їх коментування користувачами (читачами, авторами так і незареєстрованими). Редакція заохочує користувачів залишати якомога більше відгуків щодо опублікованого матеріалу.
Редакція оперативно розглядає і реагує на обґрунтовану критику матеріалів, опублікованих у журналі, інформує авторів статей про отримані відгуки та просить внести роз’яснення.
Коментування повинне мати характер цивілізованої наукової дискусії (може містити роз’яснення і доповнення до змісту та отриманих результатів конкретної статті; аргументи мають супроводжувати посиланням на опубліковані ресурси або містити вичерпне наукове обґрунтування).
Коментарі іншого характеру (образливі та непристойні вислови, реклама і спам) будуть вилучені.
Облікові записи користувачів, що порушують вищевказані стандарти будуть вилучені.

VIII. Рукопис, поданий в декілька видань

Під час подання автори повинні підтвердити, що завантажений рукопис (або ж інший подібний йому), в даний момент не поданий на розгляд і публікацію до іншого журналу. Якщо подібна робота вже подана або опублікована в іншому журналі, редакція не розглядатиме такі рукописи.

IX. Інтелектуальна власність

Редакція реагує на сигнали, пов’язані питаннями інтелектуальної власності, та працює над попередженням потенційних порушень чинного законодавства України щодо інтелектуальної власності та авторського права.
Редакція здійснює контроль, щоб результати наукових досліджень, які публікуються в журналі були здійснені відповідно до міжнародноприйнятих рекомендацій (наприклад, AERA та BERA для педагогічних досліджень).

X. Плагіат

Відповідальність за достовірність інформації у статтях, точність назв, прізвищ та цитат несуть автори.
У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори наданих матеріалів.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПЛАГІАТУ

Редакція визначає явище плагіату наступним чином:

Плагіат (англ. plagiarism) – оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Самоплагіат (англ. self-plagiarism) – повторна публікація автором значних за обсягом та ідентичних за формою і змістом своїх же наукових текстів без зазначення факту їх попередньої або одночасної публікації.

Текстовий плагіат – повне або часткове запозичення фрагментів тексту (не видозмінених або модифікованих), що присутній у статях, тезах, звітах, монографіях, рукописах кваліфікаційних робіт, тощо.

Дії, що характеризують процес плагіату:

видавання чужої роботи за власну;
копіювання слів або ідей іншої особи без посилання на її праці;
умисне упущення посилання зі списку джерел;
надання невірних даних про джерело (наприклад «бите» посилання);
зміна порядку слів зі збереженням загальної структури речення та без посилання на джерело;
копіювання великої кількості тексту або ідей із зазначенням посилань на джерела, що в сукупності складають більшу частину статті.

Плагіат класифікують за наступними категоріями:

точне копіювання без змін (Copy & Paste) та без належного бібліографічного оформлення запозичених фрагментів;
копіювання із змінами у мовній, лексичній і технологічній інтерпретації (із перестановкою слів, заміною літер, цифр);
наслідування стилю;
переклад з іншої мови;
запозичення ідеї.

Процедура:

Всі рукописи, подані в редакцію, перевіряються виконавчим редактором на унікальність за допомогою сервісу пошуку текстових збігів Unicheck на етапі первинного розгляду.
У випадках виявлення плагіату рукопис відхиляється.
Усю відповідальність за достовірність інформації у статтях, точність назв, прізвищ та цитат несуть автори представлених матеріалів згідно чинного законодавства України (Закон України «Про авторське право і суміжні права»).

ПРИНЦИПИ ЕТИКИ ШІ

Зважаючи на важливість і швидкість розвитку штучного інтелекту (ШІ), його використання в науковій публікаційній діяльності, виникає необхідність чіткого визначення дотримання академічної доброчесності, етичних принципів всіма учасниками цього процесу. Позиція ІТЗН щодо використання ШІ спирається на Закон про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act), прийнятий Європарламентом, принципи, опубліковані COPE (Комітетом з етики публікацій), а також дотримання етичних стандартів у процесі наукової публікації. Крім цього, нами враховані рекомендації таких відомих міжнародних видавництв, як-от: Elsevier, Thomson Reuters, Emerald Publishing.

У політиці журналу викладено етичні настанови щодо використання ШІ авторами, рецензентами та редакторами в процесах подання, рецензування та публікації статей з метою забезпечення прозорості й відповідності етичним стандартам наукового дослідження.

Для авторів

Автори несуть повну відповідальність за зміст своєї статті, навіть за ті частини, що були створені за допомогою інструментів штучного інтелекту, і, відповідно, несуть відповідальність за будь-які неточності або порушення публікаційної етики. Інструменти штучного інтелекту (наприклад, ChatGPT) не можуть бути вказані як автори у поданих статтях. Авторство має бути обмежене особами, які зробили значний інтелектуальний внесок у роботу. Автори не повинні цитувати штучний інтелект як автора. Автори несуть відповідальність за плагіат, зокрема в тексті та зображеннях, створених ШІ, а також за те, що всі процитовані матеріали, включно з повними цитатами, є справжніми і відповідними.

Навмисне використання генеративного ШІ для побудови рукописів, що містять цитати та посилання, вважається текстовим плагіатом.

Автори несуть відповідальність за перевірку точності інформації, згенерованої ШІ або проаналізованої його інструментами. Контент, створений за допомогою ШІ, повинен бути ретельно перевірений на наявність помилок або упереджень.

Автори повинні враховувати потенційні негативні наслідки з використання ШІ в процесі написання наукової статті.

Автори можуть використовувати ChatGPT як допоміжне джерело інформації, а не як інструмент для створення наукових текстів. Отримання відповіді на кожний запит ChatGPT має бути оформлений як відповідне посилання на URL-адресу. Використання ШІ є допустимим зокрема: для оглядів літератури, наукових есе, відгуків. Проте автор повинен робити опис способу та мети такого застосування у розділі «Методи/методика дослідження». Можливим є розміщення у тексті промпту, який використав автор, а потім частини відповідного тексту, що був згенерований ШІ. Інший спосіб: розмістити повний текст довгих відповідей від, наприклад, ChatGPT у додатку до статті або в додаткових онлайн-матеріалах.

Під час проведення дослідження і підготовки статті до публікації автори можуть використовувати такі інструменти, як програми перевірки орфографії та граматики, менеджери посилань, що дозволяють авторам збирати, організовувати, анотувати та використовувати посилання на наукові статті – такі як Mendeley, EndNote, Zotero та інші. Такі інструменти можуть використовуватися авторами без розкриття інформації. Ця політика стосується ШІ та інструментів з підтримкою ШІ, таких як великі мовні моделі, які можуть генерувати вихідні дані, що можуть бути використані для створення наукової роботи.

Не дозволяється використання генеративного ШІ або інструментів на його основі без посилань. Винятком є використання ШІ або інструментів з підтримкою ШІ як частини дизайну дослідження або методів дослідження (наприклад, у підходах до візуалізації з підтримкою ШІ для отримання або інтерпретації основних дослідницьких даних, наприклад, в області біомедичної візуалізації), про що має бути наданий детальний опис у відповідному розділі.

Для рецензентів

Рецензування наукового рукопису передбачає відповідальність, яка може бути притаманна тільки людині. Рецензенти не повинні використовувати генеративний ШІ або технології з підтримкою ШІ для допомоги в науковому рецензуванні статті, оскільки критичне мислення і оригінальна оцінка, необхідні для експертної оцінки, знаходяться за межами цієї технології, тому існує ризик, що технологія призведе до неправильних, неповних або упереджених висновків щодо рукопису. Рецензент несе відповідальність за свої експертні оцінки та коментарі.

Рецензент повинен дотримуватися конфіденційності під час експертизи статей. Він не повинен завантажувати поданий рукопис або будь-яку його частину в генеративний інструмент ШІ, оскільки це може порушити конфіденційність і права власності авторів, а також, якщо стаття містить особисту інформацію, права на конфіденційність даних.

Ця вимога конфіденційності поширюється і на звіт про рецензування, оскільки він може містити конфіденційну інформацію про рукопис та/або авторів. З цієї причини рецензенти не повинні завантажувати свої звіти про рецензування в інструмент штучного інтелекту, навіть якщо це робиться лише з метою покращення мови та читабельності.

Інструменти штучного інтелекту можна використовувати для допомоги в процесі рецензування, наприклад, для перевірки на плагіат або для аналізу узгодженості даних. Однак вони не повинні замінювати критичне судження рецензента. У цьому випадку рецензенти повинні повідомити, чи використовували вони інструменти штучного інтелекту під час рецензування, а також надати детальну інформацію про характер і ступінь їх використання.

Рецензенти повинні гарантувати, що будь-які інструменти штучного інтелекту, використані в процесі рецензування, відповідають угодам про конфіденційність і не зберігають, не використовують дані рукопису не за призначенням.

У процесі експертної оцінки дослідницьких робіт рецензент має наполягати, щоб автори враховували потенційні негативні наслідки або навели явний аргумент про те, що внески статті матимуть «чистий» позитивний вплив. Наприклад, можна додати у рукопис розділ «Широкі впливи» або «Наслідки для суспільства» подібно до таких розділів, як «Перспективи подальших досліджень» та «Обмеження».

Для редакторів

Поданий рукопис повинен розглядатися як конфіденційний документ. Редактори не повинні завантажувати поданий рукопис або будь-яку його частину в генеративний інструмент штучного інтелекту, оскільки це може порушити конфіденційність і права власності авторів, а також, якщо стаття містить особисту інформацію, що дозволяє ідентифікувати автора, може порушити права на конфіденційність даних.

Така вимога конфіденційності поширюється на всі повідомлення, які стосуються рукопису, включно з будь-якими повідомленнями або листами з рішеннями, оскільки вони можуть містити конфіденційну інформацію про рукопис і/або авторів. З цієї причини редактори не повинні завантажувати свої листи в інструмент штучного інтелекту, навіть якщо це робиться тільки з метою покращення мови і читабельності.

Редактори можуть використовувати інструменти штучного інтелекту для виявлення плагіату або визначення потенційних рецензентів. Однак остаточне рішення залишається за редакторами-людьми.

У випадку використання редакторами інструментів ШІ під час редагування, необхідно зазначити ці інструменти задля забезпечення прозорості публікаційного процесу для авторів і рецензентів.

Остаточне рішення про те, чи є використання інструментів вмісту, створеного ШІ, доцільним або допустимим у поданому рукописі чи опублікованій статті, приймається редактором журналу або іншою особою, відповідальною за редакційну політику видання.