ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗВО НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.25.2026.366352Ключові слова:
лексична компетентність, сленгізми, метафоризація, переосмислення, продуктивні словотвірні типи, жаргон, вульгаризмиАнотація
У статті розглянуто особливості формування лексичної компетентності студентів ЗВО під час вивчення української мови за професійним спрямуванням, зокрема обмеження застосування сленгізмів, схарактеризовано поняття сленгу та його статус у системі нелітературної лексики, визначено основні джерела формування студентського сленгу, здійснено класифікацію поширених сленгових одиниць у сучасному українському молодіжному мовленні, проаналізовано їх функції в комунікації. Продемонстровано дидактичну сутність порушеної проблеми у площині викладання української мови за професійним спрямуванням: акцентовано, що робота над нівелюванням застосування сленгізмів сприяє формуванню мовної культури майбутніх фахівців, їхньої професійної орієнтації. З’ясовано, що сленг не лише відбиває специфіку комунікації молодого покоління, його культурні орієнтири, соціальні практики та вплив глобалізованого інформаційного простору, а й засмічує професійне мовлення.
Посилання
Бацевич, Ф. С. (2014). Основи комунікативної лінгвістики (підручник). Академія.
Ганич, Д. І., & Олійник, І. С. (1985). Словник лінгвістичних термінів. Вища школа.
Горбань, Д. С. (2018). Визначення поняття «сленг» в сучасній лінгвістиці та його основні характеристики. Житомир.
Денисюк, Л. В., & Данілова, Н. Р. (2014). Англійський молодіжний сленг як засіб самовираження та відображення світогляду тінейджерів. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 74, 205–208.
Заєць, В. Г., Степаненко, О. К., & Степчук, Ю. П. (2022). Сучасний молодіжний сленг української молоді. Актуальні проблеми філології та перекладознавства, 24, 45–49.
Ковальчук, Ю. А. (2020). Сленг як соціокультурний феномен. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Германістика та міжкультурна комунікація, (1), 210–215.
Мірошник, С. О. (2020). Лексичний склад та типологія сленгу: мовознавчий аспект. Науковий вісник ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), (12), 133–136.Ковальчук Ю. А. Сленг як соціокультурний феномен // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Германістика та міжкультурна комунікація. 2020. Вип. 1. С. 210–215.
Мірошник, С. О. (2023). Поняття «сленг» та його сутнісні характеристики. Закарпатські філологічні студії, 3(27), 124–128.
Онушканич, І. В., & Штогрин, М. В. (2014). Сленг як перекладознавча категорія: поняття, етимологія, способи перекладу. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, (75), 296–300.
Панченко, Т. (2016). Стилістично знижена лексика в мові української преси початку ХХІ ст. Лінгвостилістичні студії, (4), 165–173.
Руденко, М. Ю. (2019). Арго, жаргон і сленг у європейському й американському мовознавстві. 268 с.
Садилко, Н. О. (2014). Специфіка вживання прислівників способу дії у сленговому мовленні студентів ЗНУ. У Молода наука – 2014: збірник наукових праць студентів, аспірантів і молодих вчених (Т. 7, с. 221–223). ЗНУ.
Ставицька, Л. (2001). Проблеми вивчення жаргонної лексики: соціолінгвістичний аспект. Українська мова, (1), 55–68.
Slang. (2024, May 14). In Wikipedia. wikipedia.org (дата звернення: 17.03.2026).
Чеховський, В. О. (2002). Молодіжний сленг як мовна гра. Культура слова, 60, 101–105.
Чорнобай, В. Г. (2014). Сленг: історія виникнення, визначення поняття. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки, (206), 76–81.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
