МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗАСОБАМИ КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ ДИСКУРСУ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ ТА ПОЛЬСЬКИХ ТЕКСТІВ)
DOI:
https://doi.org/10.31865/2414-9292.25.2026.366320Ключові слова:
методика навчання, міжкультурна комунікативна компетентність, когнітивно-прагматичний аналіз, дискурс, українські тексти, польські тексти, студенти-філологи, міжкультурна комунікаціяАнотація
У статті подано технології когнітивно-прагматичного аналізу українських та польських мовно-літературних текстів у контексті міжкультурної комунікації, де було сформульовано теоретичні та практичні узагальнення. Доведено релевантність застосування інтегративної когнітивно-прагматичної парадигми для дослідження міжкультурного дискурсу. Встановлено, що ефективність комунікації між представниками української та польської лінгвокультур залежить не лише від мовної компетенції, а й від здатності до адекватної дешифровки ментальних кодів, закладених у текстових структурах. Виявлено спільну концептуальну основу досліджуваних текстів, зумовлену належністю обох народів до слов’янського культурного ареалу та спільністю історичного досвіду. Мовний аналіз польського тексту є комплексним процесом, що потребує глибоких знань польської граматики, лексикології та стилістики, а також здатності бачити, як окремі мовні елементи об’єднуються в єдину систему для створення цілісного повідомлення; проаналізовано теоретичні засади когнітивно-прагматичного підходу до вивчення дискурсу та визначити його методичний потенціал у контексті міжкультурної комунікації; уточнено зміст поняття «міжкультурна комунікативна компетентність» та схарактеризувати її структурні компоненти стосовно навчання студентів-філологів; визначено лінгвокультурні особливості українських та польських дискурсивних текстів, релевантні для формування міжкультурної комунікативної компетентності; розроблено принципи відбору та критерії систематизації українських і польських текстів як навчального матеріалу для когнітивно-прагматичного аналізу; обґрунтовано методичну систему формування міжкультурної комунікативної компетентності засобами когнітивно-прагматичного аналізу дискурсу; виявлено роль етнокультурного компонента в процесі інтерпретації текстів, акцентуючи на засобах подолання лакунарності та запобігання комунікативним девіаціям; систематизовано результати порівняльного аналізу для розроблення рекомендацій щодо оптимізації діалогу між представниками української та польської лінгвокультур.
Посилання
Бартків, Н., Бородін, К. (2022). Яблуко: робочий зошит до підручника з української мови як іноземної (рубіжний рівень). Львів : Видавництво УКУ, 196с.
Биков, В., Лещенко, М., Тимчук, Л. Цифрова гуманістична педагогіка: посібник. URL: https://cutt.ly/2IU8RYV (дата звернення: 19.12.2025).
Бовсунівська, Т. М. (2011). Мовно-літературна інтерпретація художнього тексту. Київ: Освіта України, 144 с.
Зубрицька, М. (2001). Текст і контекст: Літературознавчі студії. Львів: Літопис, 198 с.
Ковтуненко, Л. В. (1996). Теорія літератури: Навч. посібник. Київ: Либідь, 240 с.
Кочан, І. М. (2001). Лінгвостилістика української мови: Підручник. Львів: Світ, 272 с.
Москаленко, А. А. Лінгвістичний аналіз художнього тексту: Навчальний посібник. Київ: Либідь, 1996. 208 с.
Олійник, О. М. (2003). Мовно-стилістичний аналіз художнього тексту: Навчальний посібник. Київ: ВЦ «Академія», 224 с.
Jaworski, A., Pritchard, A. (eds.) (2005). Discourse, Communication and Tourism. Clevedon: Channel View Publications,
Bilut-Homplewicz, Z., Czachur, W., Smykała, M. (red.) (2009). Lingwistyka tekstu w Polsce i w Niemczech. Pojęcia, problemy, perspektywy. Wrocław: Oficyna Wydawnicza ATUT.
Rzeszutko-Iwan, M. (2009) «Pojęcie tekstu w badaniach tekstologicznych», [w:] Lingwistyka tekstu w Polsce i w Niemczech.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).